https://krs.chmnu.edu.ua/jspui/handle/123456789/2538 2026-10-30T15:06:30Z 2026-10-30T15:06:30Z Устинова, А. В. https://krs.chmnu.edu.ua/jspui/handle/123456789/4720 2026-10-30T10:21:39Z 2026-10-01T00:00:00Z

Title: Методика вивчення повсякденного життя селянства україни першої половини хх століття у закладах загальної середньої освіти Authors: Устинова, А. В. Abstract: Дослідження присвячене вивченню повсякденного життя українського селянства першої половини ХХ століття та методичним можливостям використання відповідного історичного матеріалу в закладах загальної середньої освіти. У кваліфікаційній роботі проаналізовано історіографію та джерельну базу проблеми, охарактеризовано соціально-економічні умови, побут, традиції й культурні практики селянства, простежено вплив Першої світової війни, Української революції, колективізації, Голодомору та Другої світової війни на повсякденне життя сільського населення. Окрему увагу приділено автобіографічним спогадам Я. М. Коваліва «Крізь терни...» та можливостям їх використання у шкільній історичній освіті. У роботі також розроблено навчальні завдання, фрагменти уроків і методичні рекомендації, спрямовані на формування історичних компетентностей учнів. Кваліфікаційна Обʼєктом дослідження є процес навчання історії України у закладах загальної середньої освіти в контексті вивчення соціальної історії першої половини ХХ століття. Предметом дослідження є зміст, методи, форми й дидактичні засоби вивчення повсякденного життя українського селянства першої половини ХХ століття, зокрема використання автобіографічних і усноісторичних джерел на уроках історії. Метою дослідження є на основі аналізу історіографії, джерельної бази та особливостей селянської повсякденності першої половини ХХ століття обґрунтувати й розробити методичні підходи до її вивчення у закладах загальної середньої освіти з використанням історичних документів, опублікованих спогадів, локальних матеріалів та інтерактивних технологій навчання. Для виконання поставленої мети дослідження необхідно виконати такі завдання:  проаналізувати стан наукового вивчення повсякденного життя селянства України першої половини ХХ століття;  класифікувати документальні, статистичні, наративні, візуальні та усноісторичні джерела дослідження;  обґрунтувати історико-антропологічні, мікроісторичні, порівняльно історичні та педагогічні методи дослідження;  охарактеризувати соціально-економічні умови, побут, традиції та культурні практики селян;  з’ясувати вплив революцій, колективізації, Голодомору та Другої світової війни на щоденний досвід селянства;  здійснити джерелознавчий аналіз спогадів Я. М. Коваліва та визначити можливості їх використання на уроках історії;  дослідити місце історії повсякденності у шкільному курсі історії України та її компетентнісний потенціал;  розробити навчальні завдання, фрагменти уроків і методичні рекомендації для вчителів історії. Висновки засвідчують, що вивчення повсякденного життя українського селянства першої половини ХХ століття дає можливість поєднати аналіз масштабних історичних процесів із досвідом конкретної людини, родини та сільської громади. Комплексне використання документальних, статистичних, візуальних та автобіографічних джерел сприяє формуванню більш цілісного уявлення про минуле. Обґрунтовано, що інтеграція історії повсякденності у шкільний курс історії України та використання джерел особистого походження створюють умови для розвитку критичного мислення, історичної емпатії, уміння аналізувати та зіставляти історичні свідчення. Практичним результатом дослідження стало розроблення комплексу навчально-методичних матеріалів, заснованих на джерелознавчому, дослідницькому, інтерактивному та проєктному підходах. The study is devoted to the everyday life of the Ukrainian peasantry in the first half of the twentieth century and to methodological approaches to using relevant historical materials in general secondary education institutions. The master's thesis analyzes the historiography and source base of the issue, examines the socio-economic conditions, everyday life, traditions, and cultural practices of the peasantry, and explores the impact of the First World War, the Ukrainian Revolution, collectivization, the Holodomor, and the Second World War on the everyday experience of the rural population. Particular attention is paid to Ya. M. Kovaliv's autobiographical memoir Through the Thorns... and its potential use in school history education. The study also develops educational tasks, lesson fragments, and methodological recommendations aimed at developing students' historical competencies. The object of the study is the process of teaching the history of Ukraine in general secondary education institutions in the context of studying the social history of the first half of the twentieth century. The subject of the study is the content, methods, forms, and didactic tools for studying the everyday life of the Ukrainian peasantry in the first half of the twentieth century, particularly the use of autobiographical and oral history sources in history lessons. The aim is, on the basis of an analysis of historiography, the source base, and the characteristics of peasant everyday life in the first half of the twentieth century, to substantiate and develop methodological approaches to its study in general secondary education institutions using historical documents, published memoirs, local materials, and interactive teaching technologies. To achieve this aim, the following tasks must be completed:  to analyze the state of scholarly research on the everyday life of the Ukrainian peasantry in the first half of the twentieth century;  to classify documentary, statistical, narrative, visual, and oral history sources used in the research;  to substantiate historical-anthropological, microhistorical, comparative historical, and pedagogical research methods;  to characterize the socio-economic conditions, everyday life, traditions, and cultural practices of the peasantry;  to determine the impact of revolutions, collectivization, the Holodomor, and the Second World War on the everyday experience of the peasantry;  to conduct a source-critical analysis of Ya. M. Kovaliv's memoirs and determine the possibilities of using them in history lessons;  to examine the place of the history of everyday life in the school history curriculum of Ukraine and its potential for developing historical competencies;  to develop educational tasks, lesson fragments, and methodological recommendations for history teachers. The conclusions demonstrate that studying the everyday life of the Ukrainian peasantry in the first half of the twentieth century makes it possible to combine the analysis of large-scale historical processes with the experiences of individuals, families, and rural communities. The integrated use of documentary, statistical, visual, and autobiographical sources contributes to a more comprehensive understanding of the past. The study substantiates that integrating the history of everyday life into the Ukrainian history curriculum and using personal sources create favorable conditions for developing critical thinking, historical empathy, and the ability to analyze and compare historical evidence. The practical outcome of the research is a set of educational and methodological materials based on source-oriented, research-based, interactive, and project-based approaches. Description: Устинова А. В. Методика вивчення повсякденного життя селянства україни першої половини хх століття у закладах загальної середньої освіти : кваліф. робота на здобуття ступеня вищ. освіти «магістр», спец. А4 Середня освіта, предметної спец. А4.03 Середня освіта (Історія та громадянська освіта) / А. В. Устинова ; ЧНУ ім. Петра Могили. – Миколаїв, 2026. – 153 с.

2026-10-01T00:00:00Z Яриловець, В. В. https://krs.chmnu.edu.ua/jspui/handle/123456789/4719 2026-10-30T10:10:17Z 2026-10-01T00:00:00Z

Title: Методика формування пізнавальної активності здобувачів освіти у процесі вивчення всесвітньої історії Нового та Новітнього часу засобами візуалізації та цифрових технологій Authors: Яриловець, В. В. Abstract: Кваліфікаційна робота присвячена комплексному дослідженню методики формування пізнавальної активності здобувачів освіти у процесі вивчення всесвітньої історії Нового та Новітнього часу засобами візуалізації та цифрових технологій. У роботі розкрито теоретико-методологічні засади формування пізнавальної активності, проаналізовано психолого-педагогічні та методичні підходи до організації навчання історії, визначено особливості використання сучасних освітніх технологій у навчальному процесі. Особливу увагу приділено можливостям візуалізації навчального матеріалу, зокрема використанню історичних карт, схем, таблиць, інфографіки, хронологічних стрічок, ментальних карт і мультимедійних презентацій. Досліджено потенціал цифрових технологій, інтерактивних освітніх ресурсів, онлайн-платформ, цифрових тестів, віртуальних екскурсій та інтерактивних вправ у підвищенні навчальної мотивації, розвитку самостійності, критичного мислення. У роботі розроблено методику формування пізнавальної активності здобувачів освіти засобами візуалізації та цифрових технологій, яка передбачає системне використання наочних матеріалів, інтерактивних інструментів, проблемних, творчих, дослідницьких і практико-орієнтованих завдань. Опрацювання результатів передбачає кількісний і якісний аналіз даних, порівняння показників на різних етапах дослідження та визначення ефективності розроблених методичних підходів. Практичне значення роботи полягає в можливості використання розробленої методики, системи навчальних завдань і прикладів застосування цифрових інструментів у практичній діяльності вчителів історії закладів загальної середньої освіти. Матеріали дослідження можуть бути використані під час підготовки та проведення уроків всесвітньої історії Нового та Новітнього часу, розроблення навчально-методичних матеріалів, удосконалення освітнього процесу, а також у професійній підготовці майбутніх учителів історії. The qualification thesis is devoted to a comprehensive study of methods for developing students’ cognitive engagement in learning Modern and Contemporary World History through visualization and digital technologies. The theoretical and methodological foundations of developing cognitive engagement are outlined, psychological, pedagogical, and methodological approaches to organizing history teaching are analyzed, and the specific features of using modern educational technologies in the learning process are identified. Particular attention is paid to the possibilities of visualizing educational materials, including the use of historical maps, diagrams, tables, infographics, timelines, mind maps, and multimedia presentations. The potential of digital technologies, interactive educational resources, online platforms, digital quizzes, virtual tours, and interactive exercises for enhancing learning motivation, fostering independence, and developing critical thinking is examined. The thesis develops a methodology for fostering students’ cognitive engagement through visualization and digital technologies. This methodology involves the systematic use of visual materials, interactive tools, problem-solving tasks, creative activities, research assignments, and practice-oriented exercises. The processing of research results involves quantitative and qualitative data analysis, comparison of indicators at different stages of the study, and assessment of the effectiveness of the developed methodological approaches. The practical significance of the study lies in the potential application of the proposed methodology, the system of educational tasks, and examples of digital tool use in the professional practice of history teachers in general secondary education institutions. The research materials can be used in the preparation and delivery of lessons on Modern and Contemporary World History, the development of teaching and methodological resources, the improvement of the educational process, and the professional training of future history teachers. Description: Яриловець В. В. Методика формування пізнавальної активності здобувачів освіти у процесі вивчення всесвітньої історії Нового та Новітнього часу засобами візуалізації та цифрових технологій : кваліф. робота на здобуття ступеня вищ. освіти «магістр» : спец. А4 Середня освіта, предметної спеціальності А4.03 Середня освіта (Історія та громадянська освіта) / В. В. Яриловець ; ЧНУ ім. Петра Могили. – Миколаїв, 2026. – 126 с.

2026-10-01T00:00:00Z Центій, О. В. https://krs.chmnu.edu.ua/jspui/handle/123456789/4565 2026-03-27T12:01:58Z 2022-02-01T00:00:00Z

Title: Лівійська криза в системі міжнародних відносин наприкінці ХХ – поч. ХХІ ст. Authors: Центій, О. В. Description: Центій О. В. Лівійська криза в системі міжнародних відносин наприкінці ХХ – поч. ХХІ ст. : кваліфікаційна робота на здобуття освітнього ступеня «магістр» : спец. 291 «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії» / О. В. Центій ; ЧНУ ім. Петра Могили. - Миколаїв, 2022. – 110 с.

2022-02-01T00:00:00Z Хоменко, К. В. https://krs.chmnu.edu.ua/jspui/handle/123456789/4564 2026-03-27T11:59:07Z 2022-02-01T00:00:00Z

Title: Зовнішня політика Норвегії у ХХІ ст. Authors: Хоменко, К. В. Description: Хоменко К. В. Зовнішня політика Норвегії у ХХІ ст. : кваліфікаційна робота на здобуття освітнього ступеня «магістр» : спец. 291 «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії» / К. В. Хоменко ; ЧНУ ім. Петра Могили. - Миколаїв, 2022. – 90 с.

2022-02-01T00:00:00Z