https://krs.chmnu.edu.ua/jspui/handle/123456789/938 Fri, 06 Nov 2026 05:57:12 GMT 2026-11-06T05:57:12Z https://krs.chmnu.edu.ua/jspui/handle/123456789/4720 Title: Методика вивчення повсякденного життя селянства україни першої половини хх століття у закладах загальної середньої освіти Authors: Устинова, А. В. Abstract: Дослідження присвячене вивченню повсякденного життя українського селянства першої половини ХХ століття та методичним можливостям використання відповідного історичного матеріалу в закладах загальної середньої освіти. У кваліфікаційній роботі проаналізовано історіографію та джерельну базу проблеми, охарактеризовано соціально-економічні умови, побут, традиції й культурні практики селянства, простежено вплив Першої світової війни, Української революції, колективізації, Голодомору та Другої світової війни на повсякденне життя сільського населення. Окрему увагу приділено автобіографічним спогадам Я. М. Коваліва «Крізь терни...» та можливостям їх використання у шкільній історичній освіті. У роботі також розроблено навчальні завдання, фрагменти уроків і методичні рекомендації, спрямовані на формування історичних компетентностей учнів. Кваліфікаційна Обʼєктом дослідження є процес навчання історії України у закладах загальної середньої освіти в контексті вивчення соціальної історії першої половини ХХ століття. Предметом дослідження є зміст, методи, форми й дидактичні засоби вивчення повсякденного життя українського селянства першої половини ХХ століття, зокрема використання автобіографічних і усноісторичних джерел на уроках історії. Метою дослідження є на основі аналізу історіографії, джерельної бази та особливостей селянської повсякденності першої половини ХХ століття обґрунтувати й розробити методичні підходи до її вивчення у закладах загальної середньої освіти з використанням історичних документів, опублікованих спогадів, локальних матеріалів та інтерактивних технологій навчання. Для виконання поставленої мети дослідження необхідно виконати такі завдання:  проаналізувати стан наукового вивчення повсякденного життя селянства України першої половини ХХ століття;  класифікувати документальні, статистичні, наративні, візуальні та усноісторичні джерела дослідження;  обґрунтувати історико-антропологічні, мікроісторичні, порівняльно історичні та педагогічні методи дослідження;  охарактеризувати соціально-економічні умови, побут, традиції та культурні практики селян;  з’ясувати вплив революцій, колективізації, Голодомору та Другої світової війни на щоденний досвід селянства;  здійснити джерелознавчий аналіз спогадів Я. М. Коваліва та визначити можливості їх використання на уроках історії;  дослідити місце історії повсякденності у шкільному курсі історії України та її компетентнісний потенціал;  розробити навчальні завдання, фрагменти уроків і методичні рекомендації для вчителів історії. Висновки засвідчують, що вивчення повсякденного життя українського селянства першої половини ХХ століття дає можливість поєднати аналіз масштабних історичних процесів із досвідом конкретної людини, родини та сільської громади. Комплексне використання документальних, статистичних, візуальних та автобіографічних джерел сприяє формуванню більш цілісного уявлення про минуле. Обґрунтовано, що інтеграція історії повсякденності у шкільний курс історії України та використання джерел особистого походження створюють умови для розвитку критичного мислення, історичної емпатії, уміння аналізувати та зіставляти історичні свідчення. Практичним результатом дослідження стало розроблення комплексу навчально-методичних матеріалів, заснованих на джерелознавчому, дослідницькому, інтерактивному та проєктному підходах. The study is devoted to the everyday life of the Ukrainian peasantry in the first half of the twentieth century and to methodological approaches to using relevant historical materials in general secondary education institutions. The master's thesis analyzes the historiography and source base of the issue, examines the socio-economic conditions, everyday life, traditions, and cultural practices of the peasantry, and explores the impact of the First World War, the Ukrainian Revolution, collectivization, the Holodomor, and the Second World War on the everyday experience of the rural population. Particular attention is paid to Ya. M. Kovaliv's autobiographical memoir Through the Thorns... and its potential use in school history education. The study also develops educational tasks, lesson fragments, and methodological recommendations aimed at developing students' historical competencies. The object of the study is the process of teaching the history of Ukraine in general secondary education institutions in the context of studying the social history of the first half of the twentieth century. The subject of the study is the content, methods, forms, and didactic tools for studying the everyday life of the Ukrainian peasantry in the first half of the twentieth century, particularly the use of autobiographical and oral history sources in history lessons. The aim is, on the basis of an analysis of historiography, the source base, and the characteristics of peasant everyday life in the first half of the twentieth century, to substantiate and develop methodological approaches to its study in general secondary education institutions using historical documents, published memoirs, local materials, and interactive teaching technologies. To achieve this aim, the following tasks must be completed:  to analyze the state of scholarly research on the everyday life of the Ukrainian peasantry in the first half of the twentieth century;  to classify documentary, statistical, narrative, visual, and oral history sources used in the research;  to substantiate historical-anthropological, microhistorical, comparative historical, and pedagogical research methods;  to characterize the socio-economic conditions, everyday life, traditions, and cultural practices of the peasantry;  to determine the impact of revolutions, collectivization, the Holodomor, and the Second World War on the everyday experience of the peasantry;  to conduct a source-critical analysis of Ya. M. Kovaliv's memoirs and determine the possibilities of using them in history lessons;  to examine the place of the history of everyday life in the school history curriculum of Ukraine and its potential for developing historical competencies;  to develop educational tasks, lesson fragments, and methodological recommendations for history teachers. The conclusions demonstrate that studying the everyday life of the Ukrainian peasantry in the first half of the twentieth century makes it possible to combine the analysis of large-scale historical processes with the experiences of individuals, families, and rural communities. The integrated use of documentary, statistical, visual, and autobiographical sources contributes to a more comprehensive understanding of the past. The study substantiates that integrating the history of everyday life into the Ukrainian history curriculum and using personal sources create favorable conditions for developing critical thinking, historical empathy, and the ability to analyze and compare historical evidence. The practical outcome of the research is a set of educational and methodological materials based on source-oriented, research-based, interactive, and project-based approaches. Description: Устинова А. В. Методика вивчення повсякденного життя селянства україни першої половини хх століття у закладах загальної середньої освіти : кваліф. робота на здобуття ступеня вищ. освіти «магістр», спец. А4 Середня освіта, предметної спец. А4.03 Середня освіта (Історія та громадянська освіта) / А. В. Устинова ; ЧНУ ім. Петра Могили. – Миколаїв, 2026. – 153 с. Thu, 01 Oct 2026 00:00:00 GMT https://krs.chmnu.edu.ua/jspui/handle/123456789/4720 2026-10-01T00:00:00Z https://krs.chmnu.edu.ua/jspui/handle/123456789/4719 Title: Методика формування пізнавальної активності здобувачів освіти у процесі вивчення всесвітньої історії Нового та Новітнього часу засобами візуалізації та цифрових технологій Authors: Яриловець, В. В. Abstract: Кваліфікаційна робота присвячена комплексному дослідженню методики формування пізнавальної активності здобувачів освіти у процесі вивчення всесвітньої історії Нового та Новітнього часу засобами візуалізації та цифрових технологій. У роботі розкрито теоретико-методологічні засади формування пізнавальної активності, проаналізовано психолого-педагогічні та методичні підходи до організації навчання історії, визначено особливості використання сучасних освітніх технологій у навчальному процесі. Особливу увагу приділено можливостям візуалізації навчального матеріалу, зокрема використанню історичних карт, схем, таблиць, інфографіки, хронологічних стрічок, ментальних карт і мультимедійних презентацій. Досліджено потенціал цифрових технологій, інтерактивних освітніх ресурсів, онлайн-платформ, цифрових тестів, віртуальних екскурсій та інтерактивних вправ у підвищенні навчальної мотивації, розвитку самостійності, критичного мислення. У роботі розроблено методику формування пізнавальної активності здобувачів освіти засобами візуалізації та цифрових технологій, яка передбачає системне використання наочних матеріалів, інтерактивних інструментів, проблемних, творчих, дослідницьких і практико-орієнтованих завдань. Опрацювання результатів передбачає кількісний і якісний аналіз даних, порівняння показників на різних етапах дослідження та визначення ефективності розроблених методичних підходів. Практичне значення роботи полягає в можливості використання розробленої методики, системи навчальних завдань і прикладів застосування цифрових інструментів у практичній діяльності вчителів історії закладів загальної середньої освіти. Матеріали дослідження можуть бути використані під час підготовки та проведення уроків всесвітньої історії Нового та Новітнього часу, розроблення навчально-методичних матеріалів, удосконалення освітнього процесу, а також у професійній підготовці майбутніх учителів історії. The qualification thesis is devoted to a comprehensive study of methods for developing students’ cognitive engagement in learning Modern and Contemporary World History through visualization and digital technologies. The theoretical and methodological foundations of developing cognitive engagement are outlined, psychological, pedagogical, and methodological approaches to organizing history teaching are analyzed, and the specific features of using modern educational technologies in the learning process are identified. Particular attention is paid to the possibilities of visualizing educational materials, including the use of historical maps, diagrams, tables, infographics, timelines, mind maps, and multimedia presentations. The potential of digital technologies, interactive educational resources, online platforms, digital quizzes, virtual tours, and interactive exercises for enhancing learning motivation, fostering independence, and developing critical thinking is examined. The thesis develops a methodology for fostering students’ cognitive engagement through visualization and digital technologies. This methodology involves the systematic use of visual materials, interactive tools, problem-solving tasks, creative activities, research assignments, and practice-oriented exercises. The processing of research results involves quantitative and qualitative data analysis, comparison of indicators at different stages of the study, and assessment of the effectiveness of the developed methodological approaches. The practical significance of the study lies in the potential application of the proposed methodology, the system of educational tasks, and examples of digital tool use in the professional practice of history teachers in general secondary education institutions. The research materials can be used in the preparation and delivery of lessons on Modern and Contemporary World History, the development of teaching and methodological resources, the improvement of the educational process, and the professional training of future history teachers. Description: Яриловець В. В. Методика формування пізнавальної активності здобувачів освіти у процесі вивчення всесвітньої історії Нового та Новітнього часу засобами візуалізації та цифрових технологій : кваліф. робота на здобуття ступеня вищ. освіти «магістр» : спец. А4 Середня освіта, предметної спеціальності А4.03 Середня освіта (Історія та громадянська освіта) / В. В. Яриловець ; ЧНУ ім. Петра Могили. – Миколаїв, 2026. – 126 с. Thu, 01 Oct 2026 00:00:00 GMT https://krs.chmnu.edu.ua/jspui/handle/123456789/4719 2026-10-01T00:00:00Z https://krs.chmnu.edu.ua/jspui/handle/123456789/4639 Title: Автоматизована система моніторингу якості повітря на основі IoT мережі Authors: Мозговий, В. С. Abstract: 1. Актуальність роботи зумовлена недостатньою щільністю державних постів спостереження за якістю атмосферного повітря в Україні (менше одного поста на 1000 км²) за документально підтверджених шкідливих концентрацій PM2.5, а також доступністю сучасних МЕМС-сенсорів, що уможливлює побудову щільних вимірювальних мереж на базі низькобюджетних IoT-вузлів. 2. Об’єкт дослідження — процес автоматизованого збору, передачі та аналізу даних про якість атмосферного повітря в умовах розподіленої мережі IoT-вузлів на базі мікроконтролерів ESP32. 3. Предмет дослідження — методи та засоби побудови IoT-мережі на базі ESP32-WROOM-32E для вимірювання PM2.5, PM10, CO₂, NOx, VOC, температури та відносної вологості з передачею через протокол MQTT 5.0. 4. Мета і завдання роботи. Мета — проєктування, реалізація та верифікація автоматизованої розподіленої системи моніторингу та керування якістю повітря з хмарною обробкою даних і веб-інтерфейсом реального часу. Завдання: обрати апаратну конфігурацію; спроєктувати трирівневу архітектуру та обґрунтувати MQTT 5.0; розробити прошивку на FreeRTOS з адаптивним опитуванням; реалізувати серверну та клієнтську частини; виконати натурний експеримент; розробити математичну модель об'єкта та замкнений контур автоматичного керування вентиляцією; провести техніко-економічне обґрунтування та аналіз охорони праці. 5. Методи дослідження: системний аналіз і синтез, порівняльний аналіз технічних характеристик компонентів, методи математичної статистики (середнє, СКВ, коефіцієнт кореляції Пірсона), метод натурного експерименту та методи калібрування вимірювальних засобів. 6. Основні результати. Розроблено трирівневу архітектуру Edge–Fog–Cloud; прошивку ESP32 на FreeRTOS з алгоритмом адаптивної частоти опитування (економія 69 % споживання) та on-edge фільтрацією; серверну платформу Next.js 14 + MongoDB 7 з REST API і WebSocket; React-інтерфейс із тепловою картою AQI. Натурний 14-добовий експеримент підтвердив точність PM2.5 ±0.2 % (після калібрування) і надійність доставки 98.93 %. Наукова новизна — алгоритм адаптивного керування частотою опитування за шкалою AQI EPA та on-edge фільтрація аномалій. Додатково розроблено замкнений контур автоматичного керування вентиляцією: математичну модель об'єкта (динаміки CO₂), ідентифікацію її параметрів (T ≈ 27 хв), синтез ПІД- та релейного регуляторів, оптимізацію режиму та прогнозування AQI. 7. Обсяг роботи: 111 с., 29 табл., 31 рис., 3 додатки, 20 джерел посилання. 1. Relevance. The work is motivated by the low density of state air-quality monitoring posts in Ukraine (fewer than one per 1000 km²) under documented harmful PM2.5 concentrations, and by the availability of modern MEMS sensors enabling dense networks of low-cost IoT nodes. 2. Object of research — the process of automated collection, transmission and analysis of atmospheric air quality data in a distributed IoT sensor-node network based on ESP32 microcontrollers. 3. Subject of research — methods and tools for building an IoT network on ESP32-WROOM-32E for measuring PM2.5, PM10, CO₂, NOx, VOC, temperature and relative humidity transmitted via the MQTT 5.0 protocol. 4. Purpose and tasks. Purpose — design, implementation and verification of an automated distributed air-quality monitoring system with cloud data processing and a real-time web dashboard. Tasks: select the hardware configuration; design the three-tier architecture and justify MQTT 5.0; develop FreeRTOS firmware with adaptive polling; implement the server and client parts; carry out a field experiment; perform a techno-economic and occupational-safety analysis. 5. Methods: systems analysis and synthesis, comparative analysis of component specifications, mathematical statistics (mean, RMS, Pearson correlation), field experiment and sensor calibration methods. 6. Main results. A three-tier Edge–Fog–Cloud architecture was developed; ESP32 firmware on FreeRTOS with an adaptive polling-frequency algorithm (69 % energy savings) and on-edge filtering; a Next.js 14 + MongoDB 7 server platform with REST API and WebSocket; a React 18 interface with an AQI heat map. A 14-day field experiment confirmed PM2.5 accuracy ±0.2 % (after calibration) and data-delivery reliability of 98.93 %. The scientific novelty is an adaptive polling-frequency algorithm by EPA AQI breakpoints and on-edge anomaly filtering. In addition, a closed-loop automatic ventilation control system was developed: a controlled-object model (CO₂ dynamics), parameter identification (T ≈ 27 min), PID and relay controller synthesis, regime optimisation and AQI forecasting. 7. Volume: 111 p., 29 tab., 31 fig., 3 appendices, 20 references. Description: Мозговий В. С. Автоматизована система моніторингу якості повітря на основі IoT мережі : кваліфікаційна робота на здобуття освітнього ступеня «магістр» : спец. 174 «Автоматизація, комп’ютерно-інтегровані технології та робототехніка» / В. С. Мозговий ; ЧНУ ім. Петра Могили. - Миколаїв, 2026. - 108 с. Mon, 01 Jun 2026 00:00:00 GMT https://krs.chmnu.edu.ua/jspui/handle/123456789/4639 2026-06-01T00:00:00Z https://krs.chmnu.edu.ua/jspui/handle/123456789/4595 Title: Автоматизована система керування сонячною електростанцією на основі інноваційних технологій Authors: Яковішин, А. Я. Abstract: Актуальність роботи зумовлена стрімким зростанням частки сонячної енергетики у структурі генерації України та світу, що висуває підвищені вимоги до ефективності, керованості й прогнозованості роботи сонячних електростанцій (СЕС) як складних нестаціонарних технологічних об'єктів зі стохастичним первинним енергоресурсом. Об'єкт дослідження – процеси автоматизованого керування сонячною електростанцією. Предмет дослідження – методи та алгоритми автоматизованого керування СЕС із застосуванням інноваційних технологій: адаптивного відстеження точки максимальної потужності, прогнозування генерації, промислового інтернету речей. Мета роботи – підвищення ефективності функціонування СЕС шляхом розробки автоматизованої системи керування на основі інноваційних технологій. Методи дослідження: методи математичного та імітаційного моделювання, теорії автоматичного керування, нечіткої логіки, статистичного аналізу часових рядів. У роботі проаналізовано СЕС як об'єкт керування та сучасні системи їх диспетчеризації, розроблено математичну модель фотоелектричного модуля і масиву, виконано порівняльне дослідження алгоритмів MPPT (збурення та спостереження, інкрементної провідності, адаптивного на основі нечіткої логіки), запропоновано трирівневу структуру автоматизованої системи керування з модулем прогнозування генерації. За результатами імітаційного моделювання адаптивний нечіткий алгоритм Мамдані забезпечив ККД відстеження 99,85 % проти 99,48 % у класичного алгоритму збурення та спостереження, а гібридна модель прогнозування на роздільних навчальній і тестовій вибірках зменшила середню абсолютну відносну похибку прогнозу з 23,2 % до 9,3 % порівняно з наївною моделлю персистентності. Сторінок – 116, рисунків – 28, таблиць – 26, додатків – 9, джерел посилання – 41. The relevance of the work stems from the rapid growth of solar energy in the generation mix of Ukraine and the world, which imposes increased requirements on the efficiency, controllability and predictability of solar power plants (SPP) as complex non-stationary technological objects with a stochastic primary energy resource. The object of research is the processes of automated control of a solar power plant. The subject of research is methods and algorithms of automated SPP control based on innovative technologies: adaptive maximum power point tracking, generation forecasting, and the industrial Internet of Things. The aim of the work is to increase the efficiency of SPP operation by developing an automated control system based on innovative technologies. Research methods: mathematical and simulation modelling, automatic control theory, fuzzy logic, statistical time series analysis. The thesis analyses SPP as a control object and modern supervisory systems, develops a mathematical model of a photovoltaic module and array, performs a comparative study of MPPT algorithms (perturb-and-observe, incremental conductance, fuzzy-logic-based adaptive), and proposes a three-level architecture of an automated control system with a generation forecasting module. According to simulation results, the adaptive Mamdani fuzzy algorithm provided a tracking efficiency of 99,85 % against 99,48 % for the classical perturb-and-observe algorithm, while the hybrid forecasting model reduced the day-ahead mean absolute percentage error from 23,2 % to 9,3 % against the persistence baseline. Pages – 116, figures – 28, tables – 26, appendices – 9, references – 41. Description: Яковішин А. Я. Автоматизована система керування сонячною електростанцією на основі інноваційних технологій : кваліфікаційна робота на здобуття освітнього ступеня «магістр» : спец. 174 «Автоматизація, комп’ютерно-інтегровані технології та робототехніка» / А. Я. Яковішин ; ЧНУ ім. Петра Могили. - Миколаїв, 2026. - 110 с. Mon, 01 Jun 2026 00:00:00 GMT https://krs.chmnu.edu.ua/jspui/handle/123456789/4595 2026-06-01T00:00:00Z