Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://krs.chmnu.edu.ua/jspui/handle/123456789/1040
Назва: | Елементи фантастики та соціалістичного реалізму в жанрі химерного роману (на матеріалі творів Олександра Ільченка «Козацькому роду нема переводу, або ж Мамай і Чужа Молодиця», Павла Загребельного «Левине серце», Валерія Шевчука «Дім на горі») |
Інші назви: | автореферат магістерської дисертації на здобуття освітнього ступеня «магістр», спеціальність 035 «Філологія» |
Автори: | Юрик, В. О. |
Ключові слова: | автореферат магістерська робота кафедра української філології, теорії та історії літератури Лебединцева Н. М. міфологізм соцреалізм інтертекстуальність фантастика химерна проза хронотоп образна система |
Дата публікації: | 2020 |
Видавництво: | ЧНУ ім. Петра Могили |
Короткий огляд (реферат): | У дипломній роботі проаналізовано твір Олександра Ільченка «Козацькому роду нема переводу, або ж Мамай і Чужа Молодиця», роман Павла Загребельного «Левине серце» та роман-балада Валерія Шевчука «Дім на горі». Ці твори належить до явища химерної прози, мають риси соцреалізму та фантастики (міфології). Міфологічні елементи найбільш повно виявилися в романах «Левине серце» та «Козацькому роду нема переводу, або ж Мамай і Чужа Молодиця». Так, у творі «Левине серце» превалюють міфологічні елементи: абстрактний простір і час (радянський період вгадується з контексту), а отже – метафізичний хронотоп. Мова твору наповнена просторіччями, а міфологізм роману проявляється через буквалізацію метафор. У «Левиному серці» іронічно змальована радянська дійсність, а сюжет зосереджений на побутових реаліях. Тут же зустрічаємо події, характерні для відповідної доби: перенесення села до іншого місця, зміна назви за радянським зразком. Причому всі ці деталі сприймаються героями як звичні, нормальні. Героями твору виступають пересічні трактористи, колгоспники, агрономи. Натоміть роман-балада Валерія Шевчука «Дім на горі» містить і елементи міфологізму, і елементи фантастики. Реальність, яка сприймається героями твору як звичайна, пропущена крізь призму фантастичності: окрім мотиву перетворення (сірого птаха на людину), у романі є мотив дороги (синьої дороги, долі, перехрестя минулих та майбутніх поколінь). Циклічність часу передається через монтажний та ретроспективний прийоми в композиції першої частини та міфологічність, абстрактність часопростору – у другій. Важливі історичні події (війна, революція, голодомор тощо) згадуються лише в одній короткій фразі. Персонажі з першої частини нагадують типових представників інтелігенції (вчителі, директор). Друга частина твору не уточнює час і ніяк не характеризує радянський час. Валерій Шевчук уникає навіть згадок про радянський період, його ідеологію та важливі історичні події та не дотримується канонів нав’язаного владою соцреалізму. Роман О. Ільченка «Козацькому роду нема переводу, або ж Мамай і Чужа Молодиця» базується на українській міфології та фольклорі: зокрема, це простежується в образній системі, до якої входить образ Козака Мамая (втілення української національної ментальності), гетьмана Однокрила (казковий принц, перетворений на лебедя) тощо. Олександр Ільченко у творі на перший план виводить звичний образ робітників, які не панам слугують, а намагаються якнайкраще виконати свій обов’язок. Навіть сам Козак Мамай, маючи надзвичайні та творчі здібності, може виконувати й ремісницьку роботу. Події роману розгортаються в XVII столітті, проте мова твору осучаснена: автор використовує лексеми XX століття, часто пояснює застарілі слова, використовує відносно небагато історизмів та архаїзмів. Твір розраховано на сучасну авторові аудиторію, яка або не знає про події того періоду, або не вважає за потрібне занурюватися в достовірність та історичну атмосферу. Проаналізовані твори химерної прози, хоча й належать до однієї стильової течії та мають спільні характеристики, багато в чому є оригінальними, несхожими один на одного. Неочікуване, надзвичайне, міфологічне, фантастичне, яким наповнені ці тексти, допомагає авторам творити оригінальні художні світи в умовах суворої цензури. |
Опис: | Юрик В. О. Елементи фантастики та соціалістичного реалізму в жанрі химерного роману (на матеріалі творів Олександра Ільченка «Козацькому роду нема переводу, або ж Мамай і Чужа Молодиця», Павла Загребельного «Левине серце», Валерія Шевчука «Дім на горі») : автореф. дип. роботи на здобуття освітнього ступеня «магістр»: спец. 035 «Філологія» / В. О. Юрик , ЧНУ ім. Петра Могили. - Миколаїв, 2020. - 14 с. |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://localhost:8080/jspui/handle/123456789/1040 |
Розташовується у зібраннях: | Інститут філології |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
автореф. Юрик.pdf | 409.48 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.