Механізми державного управління використання природних ресурсів України

Abstract

Магістерська робота на здобуття освітнього ступеню «магістр». Чорноморський національний університет імені Петра Могили. – Миколаїв, 2020. Актуальність теми. Державна політика щодо забезпечення ефективного і безпечного використання (природних ресурсів далі-ПР), включає багато складових, провідне місце серед яких належить формуванню належного механізму державного управління цією сферою та правових засад його функціонування. Зазначений механізм охоплює весь процес використання ПР, від надання права на користування ними до притягнення винних у його порушенні до юридичної відповідальності і припинення цього права. Достатньо згадати про численні порушення порядку отримання спеціальних дозволів на використання ПР, зокрема у сфері використання надр (стихійне видобування бурштину, вугілля та ін.), лісових ресурсів (масове знищення лісових масивів, у т. ч. заповідних територій Карпатського регіону), розміщення з порушенням вимог екологічної безпеки техногенних відходів тощо. Зазначені обставини свідчать про надзвичайно низький рівень ефективності механізмів державного управління у сфері використання ПР. У зв’язку з цим нагальними є розвиток і удосконалення системи адміністративно-правового регулювання державного управління у цій сфері, а також належне теоретичне осмислення його змісту та шляхів удосконалення. Таким чином, необхідність забезпечення ефективного і безпечного використання ПР в Україні, недостатня розробленість теоретичних положень щодо управлінської складової державної політики з цих питань, недосконалість її адміністративно-правового регулювання обумовлюють актуальність наукового дослідження. Мета і задачі дослідження. Мета магістерської роботи полягає у тому, щоб на основі комплексного аналізу наявних наукових та нормативних джерел визначити сутність адміністративно-правових засад державного управління у сфері використання ПР, сформулювати пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства в цій сфері і практики його застосування. Для досягнення вказаної мети в роботі поставлено й вирішено такі завдання: – охарактеризувати методологічні засади, використання ПР як об’єкт державного управління в Україні; – визначити сутність та структуру адміністративно-правового механізму державного управління у сфері використання ПР; – проаналізувати систему суб’єктів державного управління, та розкрити їх поняття та структуру у сфері використання природних ресурсів та її розвиток; – узагальнити зарубіжний досвід державного управління у сфері використання ПР; – окреслити нормативні засади та напрямки розвитку державного управління у сфері використання ПР; – сформулювати конкретні пропозиції і рекомендації щодо удосконалення змісту державного управління у сфері використання ПР. Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у сфері державного управління щодо використання ПР. Предметом дослідження є механізми державного управління використання ПР. Методи дослідження. Основним методом дослідження є загальнонауковий діалектичний метод, який дав змогу визначити сутність та структуру адміністративно-правового механізму державного управління використання ПР, охарактеризувати систему суб’єктів державного управління. Використання таких методів останньої, як індукція і дедукція, аналіз і синтез дозволило виявити ознаки досліджуваного механізму державного управління використання ПР. Метод порівняльного правового дослідження використано для аналізу зарубіжного досвіду державного управління використання ПР, а методи моделювання дозволили визначити напрями удосконалення у досліджуваній сфері. Наукова новизна одержаних результатів. удосконалено: – наукові уявлення про визначення форм державного управління у сфері використання ПР як взаємопов’язаної системи зoвнiшнього та внутрішнього проявів нормозастосовчої діяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, громадськості, спрямованої на забезпечення раціонального викoристання прирoдних ресурсiв з метoю задoвoлення публічних та приватних інтересів; – наукові підходи до розуміння системи методів державного управління у сфері використання ПР, яка складається з сукупності соціальних, економічних та адміністративно-правових засобів; набуло подальшого розвитку: – характеристика сучасного стану державного управління у сфері використання ПР. – положення про необхідність впровадження позитивного зарубіжного досвіду, який полягає у високому рівні ефективності застосування до суб’єктів господарювання, що активно впроваджують новітні технології. Структура та обсяг роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, які містять 7 підрозділів, висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи становить 114 сторінок, у тому числі основного тексту 102 сторінки. Список використаних джерел налічує 112 найменувань.