Сучасний стан та перспектива вдосконалення контролю за процедурами банкротства в Україні в системі державного управління

Abstract

В дослідження здійснено розробку концептуальних засад удосконалення системи державного регулювання і контролю над процесами банкрутства, що включають, по-перше, оцінку процесів банкрутства, що впливають на макроекономічну ситуацію; по-друге, обґрунтування структури і ефективності конкретних заходів державної політики, спрямованих на становлення інституту банкрутства; по-третє, розробку механізму виявлення несанкціонованих банкрутств. Доведено, що в межах антикризового управління державний орган з питань банкрутства повинен розробити методику ранньої діагностики виявлення втрати ліквідності активів суб’єкта підприємницької діяльності, замінити термін «активи» на термін «чисті активи», тобто активи не обтяжені будь-якими зобов’язаннями та розроблення дієвої управлінської реакції на своєчасне розпізнання симптомів кризи. Проаналізовано підходи щодо вивчення та діагностування фінансових рівноваг, спостереження за потенційними факторами її порушення. У разі виявлення відхилень ліквідності активів підприємства інформувати Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України про можливу економічну кризову ситуацію. Додатково пропонується державний контроль за процедурою банкрутства удосконалювати та реформувати шляхом внесення змін до діючого законодавства, задля покладання на державний орган з питань банкрутства більш розширених повноважень в даному напряму. Це дозволить здійснювати більш системно та глибше контроль за процедурою банкрутства. Наголошено на положенні, щодо запозичення міжнародного досвіду щодо здійснення повноважень державного органу з питань банкрутства. Прикладом може стати Швеція, де державний орган із питань банкрутства об’єднано в рамках єдиної системи з податковою службою та органами судового виконання, а його компетенція суміжна з повноваженнями міністерств фінансів і юстиції.