Аналіз сучасного стану системи пенсійного забезпечення в Україні: перспективи її реформування

Abstract

Магістерська робота на здобуття освітнього ступеню «магістр». Чорноморський національний університет імені Петра Могили. – Миколаїв, 2020. В магістерській роботі охарактеризована сутність пенсійної реформи, яка є вагомим чинником політичної та соціальної стабільності в країні. Вона має на меті підвищення рівня життя населення пенсійного віку, а також активізувати темпи економічного зростання. Пенсійна реформа є одним з складних видів структурних реформ, тому що від неї залежить політичний та економічний баланси країни, вона певним чином коригує фінансові ресурси держави, впливає на функціонування ринків праці та капіталу, вона здійснює перехід від короткострокових економічних моделей накопичення та інвестування до довгострокових механізмів. З’ясовано, що зміст пенсійного реформування в Україні полягає в переході до трирівневої пенсійної системи: солідарної, обов`язкової накопичуваної та недержавного пенсійного забезпечення. Нині можливості солідарної системи пенсійного страхування дещо обмежено. Демографічна ситуація в Україні погіршується і буде погіршуватись, що призведе до збільшення числа пенсіонерів та фінансового навантаження на Пенсійний фонд. Обгрунтовано, що впровадження трирівневої пенсійної системи дозволить розподілити між трьома її складовими – ризики, пов'язані із змінами в демографічній ситуації (до чого більш чутлива солідарна система) та з коливаннями в економіці і на ринку капіталів (що більше відчувається у накопичувальній системі). Такий розподіл ризиків дозволив би зробити пенсійну систему більш фінансово збалансованою та стійкою, що застрахувало б працівників від зниження загального рівня доходів після виходу на пенсію і було принципово важливим та вигідним для них. Запропоновано для подальшого реформування пенсійної системи врахувати наступні моменти: - має бути створена єдина пенсійна система з розрахунком рівня пенсії залежно від трудового вкладу, тобто професійного рівня і, відповідно, одержуваної зарплати в період роботи, яка б відображала кваліфікацію кожної людини, значущість її діяльності для суспільства і стаж роботи; - стратегічною метою ще одного можливого напрямку реформування пенсійної системи має стати трирівнева система пенсій. Вона має включати: страхову пенсію, яка повинна забезпечувати її рівний (або ж з відносно незначною диференціацією) розмір; додаткову пенсію - для реалізації особливих умов надання пільгових пенсій, за якими видатки мають покриватися страхувальниками на основі сплати диференційованих за розміром пенсійних внесків; добровільну пенсію, що забезпечуватиметься на основі індивідуального договору та накопичувального принципу формування фондів, тобто це передбачає створення недержавних пенсійних фондів; - необхідне невідкладне налагодження інформаційно - роз’яснювальної роботи щодо мети пенсійної реформи, переваг накопичувальної пенсійної системи та недержавного пенсійного забезпечення; - скасувати мінімальні гарантовані пенсії, що стимулюватиме громадян відмовлятись від нелегальних зарплат, заборонити раптове збільшення обсягу пенсій у час передвиборчої кампанії; - реформування пенсійної системи має бути підкріплене адекватними змінами в оподаткуванні, які заохочували б роботодавців і найманих працівників до накопичення та інвестування пенсійних заощаджень. Зроблено висновок, що в країні необхідне подальше реформування пенсійної системи. Успішним буде шлях для України по створенню життєздатної пенсійної системи − зробити усю систему цілковито прозорою і наочно показати учасникам, як ця система захищає їхні інтереси. Наскільки безпечно працюватиме система визначатиметься тим, наскільки добре вона спланована, разом із законодавчою базою, установами й інфраструктурою, а також компетентністю персоналу приватних фінансових установ і державних регулятивних органів. Тож, що на сьогодні важливим є не лише підготовка вкрай важливого проєкту збалансованої пенсійної реформи, але і наявність політичної волі для здійснення відповідальних кроків на шляху реформування, реалізація якого приведе до істотних змін у солідарному рівні системи пенсійного забезпечення і частково запустить механізм накопичувальних страхових пенсій.