Кримсько-турецький фактор в політиці козацької держави XVII ст

Abstract

На основі історичних джерел та наукової літератури здійснено комплексний aнaлiз південного напрямку зовнішньої політики козацької держави у ХVІІІ ст. та з’ясовано причини і наслідки спроб українських гетьманів вдаватися до створення союзницьких коаліцій з Османською імперією та Кримським ханством.

У процесі дослідження було з’ясовано, що впродовж XVIII ст. різко ускладнилось міжнародне становище України. Перебуваючи в силовому полі своїх могутніх сусідів, насамперед Росії, Польщі, Туреччини (а в окремі періоди – також Швеції) втягнена у вир безперервних соціально-політичних конфліктів, Українська держава козацької доби втратила свої потенційні можливості. Це не могло не позначитися на її дипломатичному та геополітичному становищі, коли із суб’єкта вона поступово перетворилася на об’єкт міжнародних відносин. Як наслідок орієнтація на кримсько-турецький фактор не дав змогу створити самостійну українську козацьку державу