Технології прийняття управлінських рішень в умовах реформування системи публічного управління

Abstract

Кваліфікаційна робота на здобуття освітнього ступеню «магістр». Чорноморський національний університет імені Петра Могили. – Миколаїв, 2021. У кваліфікаційній роботі проведено дослідження теоретичних засад прийняття управлінських рішень в системі публічного управління та визначено напрямки його удосконалення. За результатами дослідження зроблено наступні висновки. Встановлено, що управлінське рішення є результатом здійснення суб’єктом управління вибору певного варіанта вирішення організаційних чи управлінських завдань. Управлінське рішення складається з набору взаємопов’язаних послідовних дій, націлених на вирішення проблеми та сталий розвиток системи управління. Прийняття управлінського рішення завжди пов’язане зі збиранням та аналізом інформації, тому її якість є одним із найважливіших факторів, що впливають на кінцевий результат реалізації рішення. Доведено, що контроль управлінських рішень є найважливішою функцією управління на усіх етапах прийняття управлінських рішень. До функцій контролю відносяться: спостереження за процесом реалізації рішення; виявлення відхилень та дослідження їх причин; прогнозування наслідків відхилень; обґрунтування необхідності прийняття корегуючого рішення. Встановлено, що встановлено, що удосконалення системи оцінки ефективності управлінських рішень органів публічного управління слід здійснювати шляхом дотримання умов, що мають рекомендаційний характер. Визначено, що на сучасному етапі розвитку в Україні державна інформаційна політика має опиратися на такі базові принципи як відкритість, рівність інтересів усіх учасників інформаційної діяльності, системність, пріоритетність вітчизняного виробника, соціальна орієнтація, пріоритетність права. Ця політика має бути спрямована на виконання таких завдань: створення загальнонаціональної та регіональних інформаційних систем управління, впровадження моніторингового контролю реалізації державних цільових програм і пріоритетних проектів інформатизації процесів формування управлінських рішень органів публічного управління; розвиток телекомунікаційної інфраструктури, створення автоматизованих робочих місць; освоєння усіма суб’єктами управління та їхнім персоналом сучасних інформаційних технологій; удосконалення нормативно-правового й нормативно-методичного забезпечення інформаційно-комунікаційних систем; розвиток дистанційних форм підготовки, перепідготовки й підвищення кваліфікації кадрів органів виконавчої влади; забезпечення надійної інформаційної безпеки особи, суспільства і держави. Доведено, що технології впливу на суспільну думку стають для держави особливо актуальними у разі прийняття непопулярних рішень. Такі рішення, як правило, пов’язані з реформою соціальної сфери, що не відповідають параметрам мінливих умов, при реалізації економічного курсу, зміни політики перерозподілу доходів в суспільстві, з дефіцитом державного бюджету і необхідністю згорнути деякі соціальні програми.