Інтерпретація екологічних проблем у трилогії С. Оксеника «Лісом. Небом. Водою».

Abstract

У роботі розглянуто способи художньої інтерпретації взаємовідносин людини і навколишнього середовища у трилогії Сергія Оксеника «Лісом. Небом. Водою». Зосереджено увагу на літературному модусі низки актуальних екологічних проблем: амбівалентна роль людини у світі; загроза масштабної природної катастрофи, яка ставить під питання існуючий порядок світу; потреба в новому поколінні людей, здатних відновити природний баланс; відповідальність кожної людини на землі за перебіг майбутнього; крихкість культурного шару людського світу й необхідність його збереження та зміцнення для забезпечення гармонійного зв’язку людини з природою; шляхи виживання людей у посткатастрофічному світі; руйнівні наслідки науково-практичних експериментів, підживлюваних жадобою влади й грошей. У роботі зроблено спробу погодити природоцентричний і антропоцентричний підходи до розуміння змісту трилогії та зроблено наголос на тому, що людина є незамінним чинником здорової екосистеми планети.