Волонтерський рух як форма взаємодії влади і громадянського суспільства під час війни в Україні

Abstract

Під час війни в Україні волонтерство набуло загальнодержавного характеру ї почало виконувати частину функцій держави. Волонтерські організації підтримують високий рівень забезпечення військових необхідним спорядженням, здійснюють допомогу цивільному населенню, реалізують програми соціального захисту населення, таким чином допомагаючи державі, виступаючи її партнером в реалізації соціальної політики та військової політики. Тому у цьому дослідженні представлені основні розвідки про особливості функціонування волонтерства в Україні під час війни як інституту громадянського суспільства та основні сфери взаємодії держави та волонтерських організацій. В результаті дослідження зроблено висновки, що великі волонтерські організації активно співпрацюють з державою в соціальній та оборонній сфері. Проте така співпраця немає чітко визначених нормативно-правових положень та механізмів, тому виникає необхідність створення належної нормативно-правової основи для діяльності волонтерських організацій, які захищали волонтерство від шахраїв і дозволяє волонтерству розвиватися. У свою чергу, держава має сприяти розвитку волонтерського руху в Україні, а не створювати для нього перепони у вигляді бюрократичних процедур. During the war in Ukraine, volunteerism acquired a national character and began to perform part of the functions of the state. Volunteer organizations support a high level of providing the military with the necessary equipment, provide assistance to the civilian population, implement programs of social protection of the population. In this way, volunteer organizations help the state and act as its partner in the implementation of social policy and military policy. Therefore, this research presents basic conclusions about the functioning of volunteering in Ukraine during the war as an institution of civil society and the main areas of interaction between the state and volunteer organizations. As a result of the study, it was concluded that large volunteer organizations most actively cooperate with the state in the social and defense spheres. But there are no clearly defined regulatory and legal mechanisms for such cooperation. Therefore, there is a need for the formation of a legal framework for the activities of volunteer organizations. This should protect them from fraudsters. The state should promote the development of volunteerism. In turn, the state should promote the development of the volunteer movement in Ukraine, and not create obstacles for it in the form of bureaucratic procedures.