Принципи управління тренувальним процесом в пауерліфтингу з урахуванням вікових фізіологічних особливостей процесів адаптації організму до навантажень

Abstract

Актуальність теми дослідження обумовлена тим, що з усього наявного різноманіття факторів тренувальної діяльності, що можуть призводити до відхилень в стані здоров’я спортсменів, провідним у розвитку практично всіх порушень є саме фактор спортивної спеціалізації, який визначає локалізацію патологічних змін в організмі спортсмена і накладає неабиякий відбиток на клінічний перебіг і тривалість захворювання (травми), що має бути враховано при розробці зберігаючих здоров’я заходів в процесі багаторічної підготовки спортсменів-пауерліфтерів. Підвищення рівня функціональних можливостей, збереження здоров’я, а також підвищення рівня загальнофізичної підготовки юнаків має бути провідним та пріоритетним напрямком в системі управління тренувальним процесом в пауерліфтингу, що дозволить і підготувати спортсменів високого класу, і водночас забезпечить їх тривале, а головне здорове перебування в спортивній діяльності. Актуальність теми дослідження полягає в тому, що навчально-тренувальному процесу у юнаків, які займаються пауерліфтингом, притаманні граничні навантаження на опорно-руховий апарат, які час від часу супроводжуються мікротравмами, в наслідок яких з’являються загрози значного погіршення здоров’я юних спортсменів. Пауерліфтинг в силу своєї реальної доступності для широких верств населення є одним з найефективніших засобів розвитку різних фізичних якостей, підвищення і зміцнення рівня здоров’я. Як вид спорту і система загальної спортивної підготовки він був створений в кінці 50-х років в США. А до середини 60-х років вже були встановлені правила змагань, і системно стали проводитися національні чемпіонати. Сьогодні пауерліфтинг в США є масовим національним видом спорту. Але пауерліфтинг також завоював популярність і у багатьох інших країнах, до того ж організовано кілька десятків національних асоціацій з пауерліфтингу та створено Міжнародну Федерацію пауерліфтингу (IPF). Слід зауважити, що функціональний стан юних спортсменів залежить не тільки від вікових змін, а й від отриманого тренувального навантаження. Основним важливим моментом в управлінні тренувальним процесом є проблема визначення обсягу оптимальних силових навантажень, адекватних фізіологічним можливостям організму юного атлета, які до того ж мають найбільший тренувальний ефект для досягнення високих змагальних результатів і найголовніше при цьому не шкодять здоров’ю. Однак й досі науково-обгрунтоване методичне забезпечення тренувального процесу в пауерліфтингу у юнаків знаходиться ще на стадії вивчення і доопрацювання. Більшість тренерів механічно й нераціонально переносять принципи і методику тренувань висококваліфікованих спортсменів на побудову тренувального процесу для зовсім юних атлетів. Не оцінюється належним чином основна фізіологічна складова підготовленості юних спортсменів до тренувальних і змагальних навантажень, функціональна готовність ОРА, ССС і тих основних систем організму, які найбільш схильні до перетренованості і, значною мірою реагують на надмірні навантаження в пауерліфтингу. На жаль, будь-які об’єктивні наукові дані про техніку виконання змагальних вправ в залежності від фізіологічних можливостей і темпів біологічного розвитку юних спортсменів – відсутні. Робиться тільки наголос на змагальні вправи, але не забезпечується взаємозв’язок між іншими фізичними якостями, які безпосередньо забезпечують результативність тренувальної та змагальної діяльності, такими як загальна і спеціальна витривалість, координаційні здібності, гнучкість. До того ж недостатньо науково обгрунтовані теоретичні, практичні та методичні розробки засобів і методів, які використовуються в навчально-тренувальному процесі юнаків, що займаються пауерліфтингом з урахуванням темпів біологічного розвитку організму спортсменів. У зв’язку з недостатнім вивченням проблеми управління тренувальним процесом юнаків, що займаються пауерліфтингом в теорії та методиці фізичної культури і спорту, потреби в практиці, а також відсутністю науково-обґрунтованих тренувальних програм, враховуючи вікові особливості і темпи біологічного розвитку організму юних спортсменів та помітним збільшенням кількості травм, пов’язаних з виконанням силових вправ була визначена тема нашого дослідження. Мета дослідження – підвищити ефективність управління тренувальним процесом юнаків, що займаються пауерліфтингом з урахуванням темпів біологічного розвитку і вікових особливостей організму. Для досягнення даної мети було поставлено такі завдання: 1) Узагальнити дані науково-методичної літератури з фізіологічних основ управління тренувальним процесом, розвитку силових здібностей і пропоновані методики тренувань в пауерліфтингу з урахуванням вікових особливостей організму і темпів біологічного розвитку юнаків. 2) Виявити відмінності в фізичних і функціональних можливостях організму в залежності від темпів біологічного розвитку юнаків в пауерліфтингу. 3) Розробити та перевірити ефективність методики управління тренувальним процесом юнаків, які займаються пауерліфтингом для оптимізації тренувального процесу, зростання силових показників і функціональних можливостей з урахуванням темпів біологічного розвитку. 4) Визначити ступінь взаємозв’язку (кореляції) між силовими показниками в змагальних вправах і основними морфофункціональними показниками організму юних спортсменів в пауерліфтингу. 5) Визначити ступінь впливу занять пауерліфтингом на опорно руховий апарат юних спортсменів в результаті застосування розробленої методики управління тренувальним процесом юнаків щодо спортивного травматизму. Об’єкт дослідження – навчально-тренувальний процес юнаків, що займаються пауерліфтингом. Предмет дослідження – методика управління тренувальним процесом юнаків, що займаються пауерліфтингом з урахуванням вікових особливостей і темпів біологічного розвитку організму юних спортсменів. Наукова новизна роботи полягає в обґрунтуванні методики управління тренувальним процесом юнаків в пауерліфтингу суть, якої висвітлюється в перегляді традиційно сформованих уявлень про систему силової підготовки з урахуванням вікових особливостей організму юних спортсменів в залежності від темпів біологічного розвитку. Практичне значення визначається застосуванням методики управління тренувальним процесом, в основу якої покладено науково обгрунтована програма тренувань юнаків, що займаються пауерліфтингом, яка дозволить тренерам оптимізувати процес тренувань і підготувати спортсменів високого класу без шкоди для здоров’я юних спортсменів.