Роль фінансово-промислових груп у повоєнному економічному розвитку України

Abstract

Магістерська робота присвячена удосконаленню методично-теоретичних підходів до дослідження фінансово-промислових груп та розробка практичних рекомендацій щодо взаємодії між урядом та фінансово-промисловими групами. Для успішного досягнення поставленої мети, в теоретичному розділі було розглянуто сутність поняття «фінансово-промислова група», його класифікація, внутрішня та зовнішня структура, законодавче регулювання. Визначені теоретичні позитивні та негативні наслідки діяльності фінансово-промислових груп для національної економіки. Були систематизовані теоретичні підходи до визначення впливу фінансово-промислових груп на національну економіку. Визначено алгоритм для оцінки впливу фінансово-промислових груп на національну економіку із застосуванням аналітичних таблиць «витрат-випуску». В практичному розділі визначено 8 найбільших фінансово-промислових груп України та проведено аналіз їх фінансово-господарської діяльності – СКМ, Приват, ТАС, Інтерпайп, Смарт Холдинг, Універсальна інвестиційна група, Group DF, Укрпромінвест. Детально розглянута офіційна структура групи СКМ. Шляхом розрахунку вартості активів, кількості працевлаштованих осіб, частки чистого доходу у загальному випуску та сплаченого податку на прибуток підприємств, що входять до групи СКМ, оцінено вплив фінансово-промислової групи на економічну діяльність. Окремо розглянуті показники фінансово-господарської діяльності операційних груп Метінвест, ДТЕК, ЮМДЖИ, ЕСТА Холдинг, Лемтранс, Харвіст Холдинг, СКМ ФІНАНС, що входять до структури фінансово-промислової групи СКМ. Оцінено втрати групи СКМ від повномасштабного російського вторгнення. Розглянуто історичний досвід ролі національних аналогів фінансово-промислових Німеччини, Японії та Південної Кореї у повоєнному розвитку цих країн. Результатом аналізу стала розробка рекомендацій щодо посилення позитивних наслідків діяльності фінансово-промислових груп для сприяння повоєнному економічному розвитку України. Зокрема, було запропоновано ввести законодавче регулювання діяльності фінансово-промислових груп, використовувати галузі, в яких зосереджений капітал груп, в якості двигуна економічного розвитку, сприяти втіленню принципів державної промислової політики за допомогою фінансово-промислових груп та співпрацювати з групами для модернізації промисловості. Побудовано прогноз економічного зростання української економіки у повоєнний період, з урахування втілення запропонованих рекомендацій. On February 24, 2022, a full-scale Russian invasion began with the aim of occupying and changing the political regime in Ukraine. The Ukrainian economy has suffered significantly from direct damage to housing and industry, military and civilian infrastructure. The potential for economic growth is constantly being lost due to the ongoing hostilities in the country and logistical constraints. The strategy and key areas of Ukraine's post-war economic recovery should be studied today. Ukraine is characterized by a significant influence of financial and industrial groups on economic activity and the political sphere. It follows that the role of financial-industrial groups in the postwar economic development of Ukraine should be studied separately. This paper aims to improve the methodological and theoretical approaches to the study of financial and industrial groups and to develop practical recommendations for interaction between the government and financial-industrial groups. In order to successfully achieve this goal, the theoretical section examines the essence of the concept of "financial and industrial group", its classification, internal and external structure, and legislative regulation in Ukrainian legislation. The author identifies the theoretical positive and negative effects of the activities of financial and industrial groups for the national economy. The theoretical approaches to determining the impact of financial and industrial groups on the national economy have been systematized. The author identifies the theoretical impact of financial and industrial groups on the national economy using interrelated input-output tables. The empirical section identifies the 8 largest financial and industrial groups of Ukraine (SCM, Privat, TAS, Interpipe, Smart Holding, Universal Investment Group, Group DF, Ukrprominvest) and analyzes their financial and economic activities. The official structure of SCM Group is analyzed in detail. By calculating the value of assets, number of employees, share of net income in total output and paid income tax of the companies belonging to the SCM Group, the impact of the financial-industrial group on economic activity is assessed. The report separately analyzes the financial and economic performance of Metinvest, DTEK, UMGI, ESTA Holding, Lemtrans, HarvEast Holding, and SCM Finance operating groups, which are part of SCM's financial-industrial group. The analysis shows that SCM Group companies generate 67% of output in crude oil and natural gas production, 43% in coke and steel production, 39% in metal ore mining, 37% in electricity supply and 27% in coal mining. The author estimates that SCM Group's losses from a full-scale Russian invasion amount to more than UAH 240 billion, or 25% of the group's total assets. The historical experience of the role of national analogues of financial and industrial Germany (concerns), Japan (zaibatsu/keiretsu) and South Korea (chaebols) in the post-war development of these countries is considered. Based on the analysis, the author developed recommendations for enhancing the positive effects of the activities of financial-industrial groups to promote the post-war economic development of Ukraine. In particular, it was proposed to introduce legislative regulation of the activities of financial and industrial groups to formalize the relations between the government and financial-industrial groups. It is proposed to use the metallurgical and energy sectors, in which the groups' capital is concentrated, as an engine of economic development. The author substantiates the possibility of using financial-industrial groups as pillars of the state industrial policy and suggests its specific directions - import substitution, export orientation, and structural optimization. The importance of industrial modernization using the elements of Industry 4.0 is emphasized. A forecast of economic growth of the Ukrainian economy in the post-war period, considering the implementation of the proposed recommendations, is made, according to which Ukraine is able to return to the pre-war level of production in 2027.