Особливості вербалізації концепту «євроскептицизм» на матеріалі промов Н. Фараджа (2006-2016 рр.)

Abstract

Робота присвячена питанням вербалізації концепту «євроскептицизм» у промовах Найджела Фараджа в період з 2006 по 2016 роки (тобто в період, коли він очолював UKIP (Партію незалежності Сполученого Королівства). В цей період партія також була обрана британцями для представництва країни в Європейському парламенті і Найджел Фарадж за трибуну проголошення промов мав ще й всю європейську аудиторію – євродепутатів. У вступі нашого дослідження, звернувши увагу на причини євроскептицизму як явища, ми зробили гіпотезу, що концепт євроскептицизму буде будуватися навколо таких понять, як «британська інакшість/відмінність», «британська ідентичність», «ми – не Європа», «наші (тобто британські) кордони», «директивність методів ЄС». Під час проведення дослідження ми з’ясували, що сформульовані причини євроскептицизму були лише частково вербалізовані у промовах Н. Фараджа і, якщо говорити про частотність розкриття тих чи інших характеристик концепту, то теми інакшість/відмінність», «британська ідентичність», «ми – не Європа», які мали б на нашу думку займати центральне місце у дискурсі, були трохи відсунуті на дальній план, а зосередження відбулося навколо теми міграції та кордонів. Тож, сформульована на початку дослідження гіпотеза лише частково відповідає дійсності. Аналіз наукової літератури, в якій вже ставили за об’єкт дослідження промови Фараджа, засвідчив, що окремі аспекти вербалізації євроскептицизму Н. Фараджа були об’єктом аналізу, але комплексного дослідження з концентрацією на ядрових та периферійних характеристиках концепту євроскептицизм у промовах Н. Фараджа не здійснювалося, що засвідчує новизну теми. Під час роботи ми сформулювали теоретичні засади дослідження, розкривши зміст терміну «концепт» та його значення для філологічних досліджень, наголосивши на важливості застосування даного терміну саме з міждисциплінарного погляду. Також нами було з’ясовано онтологічну сутність євроскептицизму та визначено його структуру як дискурсно релевантного явища, ми специфіку британського євроскептицизму. Застосувавши теорію Р. Фрумкіної до розуміння структури концепту (як ядро і периферію), ми з’ясували лінгвокогнітивні характеристики концепту євроскептицизм (тобто його ядро) та лінгвокультурні (тобто його периферійні характеристики). Відповідно в ядрі концепту євроскептицизм перебувають наступні характеристики: сумнів, недовіра, опозиція європейській інтеграції, в першу чергу європейській та політичній, оскільки саме ці сфери були згадані кілька разів, на відміну від соціальної та правової інтеграції. Щодо периферійних характеристик, тобто лінквокультурних, то ми , в результаті аналізу промов Н. Фараджа, визначили їх наступним чином: теми неконтрольованої міграції та кордонів, вихід Великої Британії з ЄС, і відповідно, референдум про вихід, теми опозиції політичному союзу ЄС та недовіра до бюрократів з ЄС, а також теми повернення незалежності і суверенітету Королівству, тема недовіри до Єврозони і євровалюти, тема «інакшості» Британії. Апробація результатів дослідження відбувалася у формі написання двох наукових статей (одна – тільки планується до друку, інша - надрукована) та під час участі в конференції, в результаті чого були надруковані тези конференції. The thesis is dedicated to the verbalization of the concept of «Euroscepticism» in the speeches of Nigel Farage in the period from 2006 to 2016 (that is, during the period when he headed UKIP (United Kingdom Independence Party). Through this period, the party was also elected by the British to represent the country in the European Parliament and Nigel Farage also had the entire European audience – MEPs – as a platform for delivering speeches. In the introduction of our investigation, paying attention to the causes of Euroscepticism as a phenomenon, we hypothesized that the concept of Euroscepticism will be built around such concepts as «British otherness/difference», «British identity», «we are not Europe», «our (i.e. British) borders»», directiveness of EU methods». During the research, we found out that the formulated reasons for Euroscepticism were only partially verbalized in the speeches of N. Farage and, if we talk about the frequency of disclosure of certain characteristics of the concept, then the topics «otherness/difference», «British identity», «we – not Europe», which in our opinion should have occupied a central place in the discourse, were slightly pushed to the background, and the focus took place around the topic of migration and borders. Therefore, the hypothesis formulated at the beginning of the study is only partially true. An analysis of the scientific literature, in which Farage's speech was already the subject of research, proved that certain aspects of the verbalization of N. Farage's Euroscepticism were the object of analysis, but a comprehensive study focusing on the core and peripheral characteristics of the concept of Euroscepticism in N. Farage's speeches was not carried out, which proves the novelty topics. During the investigation, we formulated the theoretical foundations of the research, revealing the meaning of the term «concept» and its meaning for philological research, emphasizing the importance of using this term precisely from an interdisciplinary point of view. We also clarified the ontological essence of Euroscepticism and defined its structure as a discourse-relevant phenomenon, the specifics of British Euroscepticism. Applying R. Frumkina's theory to understanding the structure of the concept (as a core and periphery), we found out the linguistic-cognitive characteristics of the Euroscepticism concept (that is, its core) and linguistic-cultural characteristics (that is, its peripheral characteristics). Accordingly, at the core of the Euroscepticism concept are the following characteristics: doubt, mistrust, opposition to European integration, primarily European and political, since these areas were mentioned several times, in contrast to social and legal integration. As for peripheral characteristics, i.e. link-cultural ones, we, as a result of the analysis of N. Farage’s speeches, defined them as follows: topics of uncontrolled migration and borders, the exit of Great Britain from the EU, and accordingly, the exit referendum, topics of opposition to the political union of the EU and distrust of bureaucrats from the EU, as well as the topic of returning independence and sovereignty to the Kingdom, the topic of mistrust of the Eurozone and the euro currency, the topic of the «otherness» of Britain. Approbation of the research results took place in the form of writing two scientific articles (one is just planned for publication, the other is printed) and during participation in the conference, as a result of which the abstracts of the conference were printed.