Медична реформа: реалії України та міжнародний досвід

Abstract

Окреслено положення медичної реформи: держава забезпечує підготовку медичних кадрів, планує розвиток мережі медичних організацій, фінансує поточні та інвестиційні витрати системи охорони здоров'я, розвиває медичну науку, проводить профілактичні заходи та забезпечує безкоштовну медичну допомогу населенню. Встановлено, що відповідно до завдань реалізації національних проектів, умовами для проведення організаційно-правової реформи медичної сфери є: формування нормативно-правової бази щодо переведення медичних установ до розряду автономних установ; переоцінка взаємовідносин держави, що склалися, та установ охорони здоров'я (бюджетних установ) у сфері їх фінансування; перехід від кошторису до нормативно-цільового фінансування; вдосконалення існуючого порядку обов'язкового соціального страхування; грамотне розмежування повноважень щодо надання безкоштовних для громадян медичних послуг між рівнями державної влади та ін. Існуючі у світовій практиці системи охорони здоров'я мають свою специфіку, що підтверджує відсутність універсальних методів керування. Водночас у розвинених країнах (крім Данії) державну політику у сфері охорони здоров'я спрямовано, з одного сторони, на оптимізацію витрат на медичні послуги та ліки, незалежно від того, хто оплачує ці послуги – держава (Німеччина, Великобританія) чи населення (США), з іншого боку, пріоритетними напрямками є: підвищення кваліфікації медичного персоналу, розвиток конкурентного середовища, сплати населення та підвищення якості медичних послуг та стандартизація. Охорона здоров'я має свою специфіку, зумовлену певним видом діяльності та соціальною спрямованістю. Результатом діяльності медичних установ є надання населенню медичних послуг, споживачем яких, отже, і активним учасником процесу, виступає пацієнт. Складність оцінки та визначення якості результатів роботи медичного персоналу, емоційна напруженість праці, надзвичайна відповідальність, необхідність постійного вдосконалення професійних знань, зміна економічної мотивації лікаря визначають особливості організації управління у сфері охорони здоров'я. Зроблено висновки про позитивні перспективи запровадженої медичної реформи. Зазначено негативну тенденцію контрактної моделі охорони здоров’я. Проаналізовано запропоновану модель системи охорони здоров’я в Україні.