Психологічні причини прояву агресії у підлітків під час навчання

Abstract

Агресія в психології визначається як особливий вид поведінки, який спрямований виключно на завдання шкоди, як живим людям, так і неживим об'єктам. Як правило, такий прояв служить реакцією на різного роду психічні або фізичні фрустрації, дискомфорт, стреси. В деяких випадках агресія може бути використана для досягнення деякої мети, наприклад, для самоствердження або отримання деякого статусу. Аналіз психологічної літератури дає основу говорити про те, що існують наступні основні теорії агресивної поведінки. Саме у них знайшли відображення погляди психологів як представників різних напрямів в психології: этологічного, психоаналітичного, біхевіористичного, необіхевіористичного, гуманістичного. Підлітковий вік розуміють як особливий період онтогенетичного розвитку людини, своєрідність якого полягає в його проміжному положенні між дитинством і зрілістю. Він охоплює період життя досить тривалий. Його початок припадає на 11-12 років, а закінчується по-різному: від 15 до 17-18 років. Особливості розвитку пізнавальних здібностей підлітка часто служать причиною труднощів в шкільному навчанні: неуспішність, неадекватна поведінка. Успішність навчання багато в чому залежить від мотивації навчання, від того особистісного сенсу, яке має навчання для підлітка. Основна умова будь-якого навчання - наявність прагнення до придбання знань і вимірюванню себе і того, хто навчається. Але в реальному шкільному житті доводиться стикатися з ситуацією, коли підліток не має потреби в навчанні і навіть активно протидіє навчання. Нерідко агресивність у відкритій або замаскованій формі культивується в суспільстві як знаряддя у боротьбі за досягнення успіху. Проявам агресивності сприяють недоліки виховання, здійснюваного різними соціальними інститутами, у тому числі не лише сім'єю, школою, але і засобами масової інформації, тощо. У дослідженні брали участь учні восьмих класів - у кількості 36 осіб - 18 хлопчиків та 18 дівчаток. Діагностичні методики, які ми використали: методика діагностики міжособистісних відносин Лірі, опитувальник Басса-Дарки виявлення агресії, «Готовність до ризику» Шуберт (PSK). За результатами проведеного дослідження можна говорити про те, що в обстежуваній групі в даному віковому періоді агресивність у різних її проявах притаманна багатьом дітям. Порівняльний аналіз середніх значень агресивності хлопчиків і дівчаток з підвищеним рівнем агресивності показує, що у хлопчиків і дівчаток індексу агресивності перевищує індекс ворожості. При цьому індекс агресивності хлопчиків переважає над тим же індексом у дівчаток, а індекси ворожості хлопчиків і дівчаток практично рівні. Фізична агресія значно переважає у хлопчиків. Значення ж критерію вербальної агресії перебуває у зоні невизначеності. Варто зауважити на досить високі показники вербальної агресії, тобто яскраво проявляється в криках, лайках та лихослів’ї. Відтак, за отриманими даними ми виявили, що більшість підлітків, які мають високі показники проявів агресивної поведінки також мають схильність до ризику, що може мати негативні наслідки у житті не тільки підлітка, а й оточуючих. Психокорекційна програма передбачає зниження наступних показників: схильність до ризику, спонтанна агресивність, тривожність, дратівливість, депресивність, уразливість; підвищить такі показники: товариськість, недостатня саморегуляція. Aggression in psychology is defined as a special type of behavior that is aimed exclusively at harming both living people and inanimate objects. As a rule, such a manifestation serves as a reaction to various mental or physical frustrations, discomfort, and stress. In some cases, aggression can be used to achieve some goal, for example, for self-affirmation or obtaining some status. The analysis of psychological literature provides a basis for saying that there are the following main theories of aggressive behavior. It was in them that the views of psychologists as representatives of various directions in psychology were reflected: ethological, psychoanalytic, behaviorist, non-behaviorist, humanistic. Adolescence is understood as a special period of human ontogenetic development, the uniqueness of which lies in its intermediate position between childhood and adulthood. It covers a rather long period of life. Its beginning falls on 11-12 years, and it ends differently: from 15 to 17-18 years. Peculiarities of the development of a teenager's cognitive abilities are often the cause of difficulties in schooling: failure, inadequate behavior. The success of learning depends to a large extent on the motivation of learning, on the personal meaning that learning has for a teenager. The main condition of any study is the desire to acquire knowledge and measure oneself and the learner. But in real school life, one has to face a situation when a teenager has no need for education and even actively opposes education. Aggressiveness in an open or disguised form is often cultivated in society as a tool in the struggle for success. Manifestations of aggressiveness contribute to the shortcomings of upbringing carried out by various social institutions, including not only the family, school, but also mass media, etc. 36 eighth-grade students participated in the study - 18 boys and 18 girls. The diagnostic techniques we used: Leary's method of diagnosing interpersonal relations, the Bass-Darka aggression detection questionnaire, Schubert's "Readiness to risk" (PSK). According to the results of the conducted research, we can say that in the examined group in this age period aggressiveness in its various manifestations is characteristic of many children. A comparative analysis of the average values of aggressiveness of boys and girls with an increased level of aggressiveness shows that the index of aggressiveness exceeds the index of hostility in boys and girls. At the same time, the aggressiveness index of boys prevails over the same index of girls, and the hostility indices of boys and girls are practically equal. Physical aggression is much more common among boys. The value of the criterion of verbal aggression is in the zone of uncertainty. It is worth noting the rather high rates of verbal aggression, i.e. it is clearly manifested in shouting, cursing and slander. Therefore, according to the obtained data, we found that most teenagers who have high indicators of aggressive behavior also have a tendency to take risks, which can have negative consequences in the life of not only the teenager, but also those around him. The psychocorrective program involves reducing the following indicators: propensity to risk, spontaneous aggressiveness, anxiety, irritability, depression, vulnerability; will increase the following indicators: sociability, insufficient self-regulation.