Лексико-семантичне поле «WAR» у мас-медійному дискурсі

Abstract

Тема нашого дослідження присвячена лексико-семантичному полю (ЛСП) «WAR» у статтях англомовних онлайн-видань Time та The Economist за період з грудня 2022 року по травень 2023 року та з травня по жовтень 2024 року відповідно, що охоплює період російсько-українського військового конфлікту. Метою дослідження було виявити та проаналізувати специфіку використання лексико-семантичного поля «WAR» у цих виданнях, а також визначити його лексичні, семантичні та структурні особливості. У теоретичній частині було розглянуто основні підходи до поняття ЛСП як інструменту аналізу мовних одиниць за їх спільністю значень, зокрема у контексті війни, що дозволяє не лише описувати лексику, але й досліджувати семантичні зв’язки між словами в межах ієрархічної структури мови. Під час аналізу було виокремлено ядро, центр, ближню та дальню периферії лексико-семантичного поля «WAR», а також виявлено 8 мікрополів, що складають периферійну частину. Порівняльний аналіз обох видань показав, що хоча їхні лексико-семантичні поля мають схожу структуру, проте різні редакційні підходи та цільова аудиторія впливають на вибір лексичних одиниць. У Time ядро поля складає лексема «war», а до центру входять лексеми «attack», «battlefield», «conquest» та «occupation», що відображають активну фазу війни та її наслідки. У виданні The Economist аналогічним чином до центру входять лексеми «attack», «battlefield», «fight» та «invasion», що свідчить про дещо інший акцент у представленні подій. Дослідження виявило, що найбільша частина ЛСП «WAR» у обох виданнях складається з периферійних лексичних одиниць, серед яких найбільш чисельним є мікрополе «struggle»/«боротьба», що включає лексеми, пов’язані з фізичними, політичними та ідеологічними аспектами війни. Найменш чисельним є мікрополе «uniform»/«уніформа», що виявилось мало представленим у публікаціях обох видань. Зміни в лексичному складі мікрополів свідчать про зміщення акцентів у тематичному наповненні статей і відображають динаміку зміни суспільних і політичних контекстів під час військового конфлікту. Результати дослідження підтверджують важливість лексико-семантичного поля як інструменту для аналізу мовних одиниць у мас-медійному дискурсі, а також демонструють різноманіття підходів до мовної репрезентації війни в англомовних ЗМІ, залежно від редакційної публіцистичної орієнтації та цільової аудиторії. Дослідження допомогло глибше зрозуміти лексико-семантичні зміни, що відображають різні аспекти війни, такі як стратегічні, гуманітарні та соціальні наслідки, а також вплив медіа на формування громадської думки щодо військової ситуації. The topic of our study is the lexical and semantic field (LSF) «WAR» in articles in the English-language online editions of Time and The Economist for the period from December 2022 to May 2023 and from May to October 2024, respectively, covering the period of the Russian-Ukrainian military conflict. The purpose of the study was to identify and analyse the specifics of the use of the lexical and semantic field «WAR» in these publications, as well as to determine its lexical, semantic and structural features. In the theoretical part, the main approaches to the concept of LSF as a tool for analysing linguistic units by their common meanings, in particular in the context of war, were considered, which allows not only to describe the lexicon but also to explore the semantic relations between words within the hierarchical structure of the language. The analysis has identified the core, centre, near and far periphery of the lexical and semantic field «WAR», and also revealed 8 microfields that make up the peripheral part. A comparative analysis of both publications has shown that although their lexical and semantic fields have a similar structure, different editorial approaches and target audiences influence the choice of lexical items. In Time, the core of the field is the lexeme «war», and the centre includes the lexemes «attack», «battlefield», «conquest» and «occupation», which reflect the active phase of the war and its consequences. In The Economist, similarly, the centre includes the lexemes «attack», «battlefield», «fight» and «invasion», which indicates a slightly different emphasis in the presentation of events. The study revealed that the largest part of the LSF «WAR» in both editions consists of peripheral lexical items, among which the most numerous is the microfield «struggle», which includes lexemes related to the physical, political and ideological aspects of war. The least numerous is the microfield «uniform», which was poorly represented in the publications of both editions. Changes in the lexical composition of the microfields indicate a shift in the thematic content of the articles and reflect the dynamics of changing social and political contexts during the military conflict. The results of the study confirm the importance of the lexico-semantic field as a tool for analysing language units in mass media discourse and demonstrate the diversity of approaches to the linguistic representation of war in the English-language media, depending on the editorial journalistic orientation and target audience. The study helped to gain a deeper understanding of lexical and semantic changes reflecting various aspects of war, such as strategic, humanitarian and social consequences, as well as the influence of the media on the formation of public opinion on the military situation.