Політкоректність як невід’ємна складова професіоналізму публічних службовців

Abstract

Кваліфікаційну роботу присвячено дослідженню політкоректності як невід’ємної складової професіоналізму публічних службовців за сучасних умов. У вступі обґрунтовано актуальність і рівень розробленості обраної теми; визначено мету й основні завдання, об’єкт, предмет та методи дослідження; описано наукову новизну; встановлено практичне значення одержаних результатів; вказано про апробацію та публікацію результатів дослідження; зазначено структуру й обсяги роботи. На початку роботи здійснено короткий історичний огляд виникнення феномену «політкоректність» та розкрито сутність таких понять як політкоректність та професіоналізм. З’ясовано, що політкоректність певною моделлю поведінки, яка направлена на згладжування «гострих кутів» при спілкуванні з різними верствами та групами населення з метою недопущення будь-яких утисків чи приниження честі й гідності людини, шляхом використання стилістично-нетральної лексики і невербальної комунікації. Основна частина роботи присвячена аналізу політкоректності як обов’язкової компетентності публічних службовців на сучасному етапі. Безпосередньо охарактеризовано нормативне регулювання застосування політкоректності на публічній службі; окреслено види політкоректної лексики та наведено відповідні приклади; розкрито культурно-поведінковий аспект політкоректності публічних службовців, який полягає у прояві поваги до прав, інтересів, честі і гідності інших осіб, ввічливості та дотриманні високої культури спілкування, доброзичливості, безконфліктності, помірній емоційності й емпатії. Наприкінці роботи зроблено аналіз рівня політкоректності публічних службовців за сучасних умов та з’ясовано, що на сьогодні він є низьким. Зважаючи на це запропоновано способи його підвищення, а також обґрунтовано необхідність впровадження в Україні іноземного досвіду формування політкоректної публічної служби, враховуючи світові тенденції толерантності й гуманізації, активний розвиток крос-культурних відносин і мережевих комунікацій, побудову інформаційної макроцивілізації.