Самотність як чинник психоемоційного та фізичного стану літніх людей

Abstract

Кваліфікаційна робота присвячена дослідженню феномену самотності у людей похилого віку, зокрема соціально-психологічним та індивідуально- особистісним чинникам, що впливають на його формування. Об'єктом дослідження є почуття самотності у літніх людей. Предметом дослідження виступають соціально-психологічні та індивідуально-особистісні чинники розвитку почуття самотності у цій віковій групі. У першому розділі розглядаються теоретико-психологічні підходи до дослідження самотності, аналізуються психологічні аспекти та методи його вивчення, а також наукові підходи до розуміння самотності як чинника здоров’я. У другому розділі представлено емпіричне дослідження показників формування самотності та їх негативного впливу на стан літніх людей, включаючи опис процедури дослідження та аналіз отриманих даних. У третьому розділі розглядаються психосоціальні умови покращення емоційного та фізичного стану людей похилого віку, а також рекомендації та методичні підходи для корекції негативного впливу самотності. Наукова новизна дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні та експериментальному підтвердженні значущих чинників, що спричиняють виникнення самотності серед людей похилого віку, а також у розширенні знань про взаємозв'язок між самотністю та психічним й фізичним здоров'ям. This qualification work is devoted to the study of the phenomenon of loneliness among the elderly, specifically focusing on the socio-psychological and individual-personal factors that influence its development. The object of the study is the experience of loneliness in older adults. The subject of the study encompasses the socio-psychological and individual-personal factors contributing to the development of loneliness in this age group. The first section examines theoretical and psychological approaches to the study of loneliness, analyzing its psychological aspects and the methods used for its investigation, as well as scientific perspectives on understanding loneliness as a health factor. The second section presents an empirical study of the indicators of loneliness and their negative impact on the well-being of older individuals, including a description of the research procedure and an analysis of the data obtained. The third section explores the psychosocial conditions that can enhance the emotional and physical well-being of older adults, along with recommendations and methodological approaches for mitigating the negative effects of loneliness. The scientific novelty of this study lies in the theoretical substantiation and experimental confirmation of significant factors that contribute to loneliness among the elderly, as well as in expanding the understanding of the relationship between loneliness and mental and physical health.