Диференційоване застосування методів кінезіотерапії при спастичній диплегії та інших формах ДЦП

Abstract

Мета дослідження: оцінка ефективності вдосконаленої методики кінезіотерапії при спастичній диплегії та інших формах дитячого церебрального паралічу. Об’єкт дослідження: процес реабілітації пацієнтів із дитячим церебральним паралічем. Предмет дослідження: кінезіотерапія як метод реабілітації при спастичній диплегії та інших формах ДЦП. Методи дослідження – аналіз та узагальнення наукової періодики; клінічні методи дослідження; методи математичної статистики. Результати. Контрольна група (стандартна кінезіотерапія) показала помірне покращення: середнє збільшення дистанції в 6MWT на 60–70 м, незначне зниження тонусу (Ашворт) та підвищення балів Бартеля на 5–10 одиниць. Рівень GMFCS залишився в межах III–IV. Експериментальна група (комплексний підхід) продемонструвала виразний прогрес: середнє збільшення 6MWT на 120–130 м, зниження шкали Ашворта на 0,5–1,0 бала, підвищення шкали Бартеля на 15–20 одиниць. Більшість пацієнтів покращили свій рівень GMFCS (IV → III, III → II). Експериментальна група значно перевершила контрольну за всіма критеріями: витривалість, м’язовий тонус, функціональну незалежність та загальний рівень рухових можливостей. Aim of the research: to assess the effectiveness of an improved kinesitherapy method for spastic diplegia and other forms of cerebral palsy. Object of the research: the rehabilitation process of patients with cerebral palsy. Subject of the research: kinesitherapy as a rehabilitation method in spastic diplegia and other forms of cerebral palsy. Research methods: analysis and synthesis of scientific literature; clinical examination methods; methods of mathematical statistics. Results: The control group (standard kinesitherapy) demonstrated moderate improvement: an average increase in 6MWT distance by 60–70 m, slight reduction in muscle tone (Ashworth scale), and an increase of 5–10 points on the Barthel Index. The GMFCS level remained within stages III–IV. The experimental group (comprehensive approach) showed significant progress: an average increase in 6MWT distance by 120–130 m, a reduction of 0.5–1.0 points on the Ashworth scale, and an increase of 15–20 points on the Barthel Index. Most patients improved their GMFCS levels (IV → III, III → II). The experimental group significantly outperformed the control group across all indicators: endurance, muscle tone, functional independence, and overall motor capacity.