Проблема фейкових новин: способи боротьби в українських ЗМІ

Abstract

Ця кваліфікаційна робота присвячена аналізу проблематики фейкових новин та способів боротьби з ними в українському медіапросторі, зокрема в умовах повномасштабного вторгнення Росії в Україну. У дослідженні розкрито сутність поняття «фейкові новини», їхню еволюцію, типологію, механізми поширення та вплив на громадську думку. Особливу увагу приділено інформаційній агресії як елементу гібридної війни, спрямованій на підрив довіри до державних інституцій, посилення соціальної напруги та дестабілізацію суспільства. У роботі проаналізовано специфіку поширення фейкових повідомлень через соціальні мережі, месенджери та анонімні телеграм-канали, які стали головними платформами дезінформації під час війни. Досліджено сучасні методи протидії фейкам, зокрема розвиток незалежних фактчекінгових ініціатив, активізацію журналістської спільноти, впровадження програм з медіаграмотності та використання правових механізмів реагування. Оцінено ефективність цих заходів та виокремлено ключові проблеми — низький рівень критичного мислення та інформаційна втома населення. Наукова новизна роботи полягає в комплексному аналізі механізмів дезінформації та особливостей реагування на них в умовах війни, а також у вивченні впливу фейкових новин на психологічне здоровʼя споживачів інформації. Практичне значення полягає у розробці рекомендацій для медіа, державних структур та освітніх установ щодо підвищення ефективності протидії фейковим новинам. This qualification paper is devoted to the analysis of the problem of fake news and the methods of combating it in the Ukrainian media space, particularly under the conditions of Russia’s full-scale invasion of Ukraine. The study explores the concept of “fake news,” its evolution, typology, mechanisms of dissemination, and its impact on public opinion. Special attention is given to information aggression as an element of hybrid warfare aimed at undermining trust in state institutions, intensifying social tensions, and destabilizing society. The paper examines the specifics of fake news dissemination through social media platforms, messengers, and anonymous Telegram channels, which have become the main instruments of disinformation during wartime. Contemporary countermeasures are analyzed, including the development of independent fact-checking initiatives, the proactive role of the journalistic community, the implementation of media literacy programs, and the use of legal mechanisms to respond to disinformation. The effectiveness of these measures is evaluated, and key challenges are identified — namely, a low level of critical thinking and growing informational fatigue among the population. The scientific novelty of this work lies in the comprehensive analysis of disinformation mechanisms and the peculiarities of their counteraction in wartime conditions, as well as in the study of the psychological impact of fake news on information consumers. The practical significance is reflected in the development of recommendations for media professionals, governmental institutions, and educational organizations aimed at increasing the effectiveness of fake news counteraction.