Органи самоорганізації населення: сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку

Abstract

В магістерській роботі здійснено аналіз сучасного стану, проблем та перспектив розвитку органів самоорганізації населення в системі місцевого самоврядування в умовах децентралізації Визначено, що самоорганізація, як прояв самоврядування (саморегулювання, самоконтролю), притаманна будь-якому суспільству як цілісній динамічній соціальній системі, а також її окремим підсистемам, як структурним складовим (територіальним спільнотам), в процесі чого забезпечується їх ідентифікація, цілісність, відтворення і саморозвиток. Однак, самоорганізація не повинна зводиться лише до зборів чи мирних зібрань, а має бути ефективним механізмом участі кожного в обговоренні і прийнятті рішень з вирішення питань, які хвилюють населення територіальної громади (тобто мешканців будинків, кварталів, вулиць, мікрорайонів тощо), щодо забезпечення комфортних і безпечних умов проживання, благоустрою території, експлуатації й ремонту житлового та нежитлового фондів. Обґрунтовано, що функціонування органів самоорганізації населення на частині території територіальної громади (об’єднаної територіальної громади) - це реалізація населенням права самостійне й під власну відповідальність вирішувати питання місцевого значення, через надане їм відповідною радою (сільською, селищною, міською) майно і фінансові кошти. Однак гальмує цей процес: недостатня фінансова підтримка, заохочення та стимулювання органів самоорганізації населення з боку органів місцевого самоврядування; невисокий рівень самосвідомості мешканців територіальної громади, їх низка активність, як реальної впливової сили у вирішенні локальних проблем територій територіальної громади; відсутність співпраці між органами місцевого самоврядування і територіальною громадою.