Напрями удосконалення управління територіями зрошуваних земель Миколаївського району Миколаївської області

Abstract

У роботі проведено аналіз сучасного стану зрошуваних земель Миколаївського району та визначено основні проблеми їх використання, пов’язані зі зношеністю меліоративної інфраструктури, нераціональним водокористуванням та ризиками деградації ґрунтового середовища. Розглянуто нормативно-правові аспекти управління зрошенням та тенденції розвитку меліоративного землекористування в Україні. Здійснено оцінку природних та агрономічних передумов функціонування зрошуваних територій, узагальнено показники меліоративного стану ґрунтів та особливості водозабезпечення агроландшафтів району. На основі проведених досліджень сформовано комплекс заходів щодо підвищення ефективності управління зрошенням, який включає застосування моніторингу земель, впровадження ГІС-технологій, модернізацію водорозподільних мереж, оптимізацію режимів поливу та використання водозберігальних технологій. Обґрунтовано очікувані результати від реалізації запропонованих рішень, а саме: підвищення раціональності використання водних ресурсів, покращення меліоративного стану ґрунтів, зростання урожайності сільськогосподарських культур, підвищення екологічної стійкості і економічної ефективності землекористування. Результати дослідження можуть бути використані у діяльності агропідприємств, органів місцевого самоврядування та землевпорядних організацій при плануванні та модернізації систем зрошення. The research analyzes the current state of irrigated lands in Mykolaiv District and identifies the main problems of their use, associated with the wear of reclamation infrastructure, inefficient water use, and risks of soil degradation. The legal and regulatory aspects of irrigation management as well as trends in the development of reclamation land use in Ukraine are considered. An assessment of natural and agronomic preconditions for the functioning of irrigated territories was carried out, indicators of the reclamation state of soils and features of water supply to agro-landscapes of the district were summarized. Based on the conducted research, a set of measures aimed at improving irrigation management efficiency was developed, including the application of land monitoring tools, implementation of GIS technologies, modernization of water distribution networks, optimization of irrigation regimes, and introduction of water-saving technologies. The expected results of the proposed measures are substantiated, namely: increased efficiency of water resource use, improvement of soil reclamation conditions, growth of crop yields, strengthening of ecological sustainability, and enhancement of economic efficiency of land use. The results of the study may be applied in the activities of agricultural enterprises, local self-government bodies, and land management organizations in the process of planning and modernizing irrigation systems.