Фашизм і нацизм у Європі: порівняння режимів Б. Муссоліні та А. Гітлера

Abstract

Короткий зміст праці: Упродовж першої половини ХХ століття фашистські та нацистські рухи посіли помітне місце в політичній історії Європи. Режими Беніто Муссоліні та Адольфа Гітлера істотно вплинули на державні інституції, соціальні структури й масову свідомість, що засвідчує їхню ключову роль у формуванні нових моделей влади, пропаганди та репресивних практик. Об’єктом дослідження є тоталітарні режими фашистської Італії та нацистської Німеччини у 1919–1945 роках. Предметом дослідження є ідеологічні, політичні та соціальні риси фашизму та нацизму, а також механізми їх формування, функціонування й поширення в європейському суспільстві. Мета роботи полягає у реконструкції на основі широкої джерельної бази та критичного аналізу історіографії ключових характеристик фашистського та нацистського режимів, визначенні їхніх спільних та відмінних рис і з’ясуванні їхнього впливу на європейський тоталітаризм. Мета конкретизується в таких основних завданнях: – вивчити стан наукової розробки проблеми та дослідити репрезентативність і інформативність джерел; – проаналізувати соціально-політичні передумови становлення фашизму в Італії та нацизму в Німеччині; – висвітлити ідеологічні засади, політичні практики та механізми влади в обох режимах; – з’ясувати роль лідерів, партійного апарату та пропагандистських структур у розвиткові тоталітарних моделей; – довести значення порівняльного підходу для розуміння специфіки фашизму та нацизму і їхнього місця в історії Європи. Формування фашистського та нацистського режимів є важливою сторінкою європейського тоталітаризму. Порівняння Італії та Німеччини дає змогу простежити як спільні риси політичного радикалізму, так і національні відмінності. Нацизм, на відміну від фашизму, спирався на расову доктрину, що зумовила його геноцидний характер. Водночас обидва режими сприяли становленню політичної культури, яка заперечувала гуманістичні цінності та підпорядковувала особистість державі. Summary of work: During the first half of the twentieth century, fascist and Nazi movements occupied a significant place in the political history of Europe. The regimes of Benito Mussolini and Adolf Hitler had a substantial impact on state institutions, social structures, and mass consciousness, which demonstrates their key role in shaping new models of power, propaganda, and repressive practices. The object of the research is the totalitarian regimes of fascist Italy and Nazi Germany in 1919–1945. The subject of the study comprises the ideological, political, and social features of fascism and Nazism, as well as the mechanisms of their formation, functioning, and influence on European society. The aim of the work is to reconstruct, on the basis of a broad source base and critical historiographical analysis, the key characteristics of the fascist and Nazi regimes, to identify their common and distinctive features, and to clarify their impact on European totalitarianism. This aim is specified in the following tasks: – to examine the state of scholarly research and assess the representativeness and informativeness of the sources; – to analyze the socio-political preconditions for the rise of fascism in Italy and Nazism in Germany; – to outline the ideological foundations, political practices, and mechanisms of power in both regimes; – to determine the role of leaders, party structures, and propaganda institutions in shaping totalitarian models; – to demonstrate the importance of the comparative approach for understanding the specificity of fascism and Nazism and their place in European history. The formation of the fascist and Nazi regimes represents an important chapter in the history of European totalitarianism. A comparison of Italy and Germany makes it possible to trace both the common features of political radicalism and the national differences. Nazism, unlike fascism, was based on a racial doctrine that predetermined its genocidal nature. At the same time, both regimes contributed to the establishment of a political culture that rejected humanistic values and subordinated the individual to the state.