Корекція дисфункційних дитячих установок у процесі особистісного розвитку

Abstract

У магістерській роботі розглянуто корекції дисфункційних дитячих установок на перетині вікової та особистісної психології. Дослідження присвячено вивченню ментальних установок як ключових регулятивних механізмів особистості, що формуються в дитинстві, та оцінці ефективності психокорекційної програми для їхньої трансформації у дорослому віці. Теоретичну основу становлять підходи С. Максименка (інтеріоризація та коадаптація), В. Рибалки (роль сім'ї), а також когнітивні (А. Бек, А. Елліс), схема-терапевтичні (Д. Янг) та гуманістичні (К. Роджерс) концепції. Установки трактуються як стійкі когнітивно-афективні структури. Емпіричне дослідження виявило, що досвід емоційної занедбаності у дитинстві призводить до формування дезадаптивних схем (особливо порушення автономії, гіперкритичності) та неадаптивних захисних механізмів (заперечення, проєкція). Встановлено, що 72% учасників мали помірний або високий рівень депресивної симптоматики. Кореляційний аналіз підтвердив статистично значущий позитивний зв'язок між ранніми установками та депресивністю. Психокорекційна програма, що включала арт-техніки, рефлексивні та когнітивні методики, підтвердила свою високу ефективність у формувальному експерименті. Робота містить практичні рекомендації, обґрунтовуючи необхідність та ефективність корекції дисфункційних дитячих установок у дорослому віці для поліпшення якості життя. The Master's thesis explores the correction of dysfunctional childhood attitudes at the intersection of developmental and personality psychology. The research is devoted to studying mental attitudes as key regulatory mechanisms of the personality that are formed in childhood, and evaluating the effectiveness of a psycho-correctional program for their transformation in adulthood. The theoretical framework is based on the approaches of S. Maksymenko (interiorization and coadaptation), V. Rybalka (the role of the family), as well as cognitive (A. Beck, A. Ellis), schema-therapeutic (J. Young), and humanistic (C. Rogers) concepts. Attitudes are treated as stable cognitive-affective structures. The empirical study revealed that the experience of emotional neglect in childhood leads to the formation of maladaptive schemas (especially autonomy impairment, hypercriticality) and non-adaptive defense mechanisms (denial, projection). It was found that 72% of the participants had a moderate or high level of depressive symptoms. Correlation analysis confirmed a statistically significant positive relationship between early attitudes and depressiveness. The psycho-correctional program, which included art techniques, reflective, and cognitive methods, confirmed its high effectiveness in the formative experiment. The work provides practical recommendations, substantiating the necessity and effectiveness of correcting dysfunctional childhood attitudes in adulthood to improve the quality of life.