Психологічні оcобливості взаємостосунків у сімʼях із переживанням ревнощів у сиблінговій підсистемі

Abstract

У магістерській роботі досліджено рівень прояву ревнощів між братами та сестрами та їхнього складного впливу на загальну динаміку сімейної системи. У першому розділі роботи розглянуто теоретичні концепції виникнення ревнощів між сиблінгами, серед яких психоаналітичний підхід, що трактує ревнощі як наслідок несвідомої боротьби за любов і визнання батьків; гуманістичний напрям, який акцентує на важливості прийняття, емпатії та безумовної підтримки дитини; а також системно-сімейний підхід, що розглядає ревнощі як результат дисбалансу у структурі сімейних взаємин. Другий розділ присвячено організації та методам виявлення основних психологічних чинників, які впливають на формування та прояви ревнощів між братами і сестрами та дослідженню взаємин дітей із батьками в контексті сиблінгових ревнощів У третьому розділі була розроблена й апробована комплексна психокорекційна програма, спрямована на зниження інтенсивності сиблінгових ревнощів, покращення емоційного клімату в сім’ї та формування позитивних моделей взаємодії між дітьми й батьками. Результати дослідження можуть стати основою для подальших наукових розробок у сфері психології, а також для практичного застосування в роботі з сиблінгами які переживають ревнощі та їх батьками. The master’s thesis examines the level of manifestation of jealousy between brothers and sisters and its complex influence on the overall dynamics of the family system. The first chapter of the work reviews theoretical concepts explaining the emergence of jealousy among siblings, including the psychoanalytic approach, which interprets jealousy as a consequence of an unconscious struggle for parental love and recognition; the humanistic approach, which emphasizes the importance of acceptance, empathy, and unconditional support for the child. The second chapter focuses on the organization and methods of identifying key psychological factors influencing the formation and manifestations of jealousy between brothers and sisters, as well as on exploring children's relationships with their parents in the context of sibling jealousy. The third chapter presents a comprehensive psychocorrectional program designed and tested to reduce the intensity of sibling jealousy, improve the emotional climate within the family, and develop positive models of interaction between children and parents. The results of the study may serve as a basis for further scientific developments in the field of psychology and for practical application in work with siblings experiencing jealousy and their parents.