Психологічні чинники розвитку емоційної стабільності підлітків у воєнний період

Abstract

Магістерська робота присвячена дослідженню ключових психологічних чинників, що детермінують емоційну стабільність підлітків в умовах тривалого воєнного стресу. У теоретичній частині проаналізовано сучасні наукові підходи до розуміння емоційної стійкості, резилієнтності та впливу травматичного стресу на психіку в період адолесценції. Метою емпіричного дослідження було виявити та перевірити зв'язок між рівнем психологічної стійкості, навичками емоційної регуляції, сприйнятою соціальною підтримкою та емоційним станом підлітків. Дослідження проведено на вибірці 45 осіб віком 14–16 років з використанням комплексу валідних психодіагностичних методик (GAD-7, DASS-21, RS-25, ERQ, MSPSS). Результати підтвердили, що основним внутрішнім ресурсом є резилієнтність, а критичними зовнішніми факторами – якісна соціальна підтримка та навички когнітивної переоцінки. На основі отриманих даних розроблено та експериментально апробовано авторську психокорекційну програму формування емоційної стабільності. Контрольний експеримент виявив статистично значущу позитивну динаміку за всіма цільовими показниками: зниження тривожності на 20.7% та дистресу на 30.4%, підвищення резилієнтності на 21.5%. Робота має наукову новизну, теоретичну значущість та практичну цінність для системи психологічної допомоги дітям і молоді в умовах кризи. The master's thesis is dedicated to researching the key psychological factors that determine the emotional stability of adolescents under conditions of prolonged wartime stress. The theoretical part analyzes modern scientific approaches to understanding emotional stability, resilience, and the impact of traumatic stress on the psyche during adolescence. The purpose of the empirical study was to identify and test the relationship between the level of psychological resilience, emotional regulation skills, perceived social support, and the emotional state of adolescents. The study was conducted on a sample of 45 individuals aged 14–16 using a set of valid psychodiagnostic methods (GAD-7, DASS-21, RS-25, ERQ, MSPSS). The results confirmed that the main internal resource is resilience, while critical external factors are quality social support and cognitive reappraisal skills. Based on the obtained data, an original psychocorrectional program for the formation of emotional stability was developed and experimentally tested. The control experiment revealed statistically significant positive dynamics in all target indicators: a 20.7% reduction in anxiety, a 30.4% reduction in distress, and a 21.5% increase in resilience. The work possesses scientific novelty, theoretical significance, and practical value for the system of psychological assistance to children and youth in crisis conditions.