Самопрезентація у соціальних мережах як психологічний чинник міжособистісної комунікації

Abstract

У кваліфікаційній роботі магістра досліджено психологічні особливості самопрезентацій в соціальних мережах . Актуальність цього феномену сприяє розробці ефективних стратегій комунікації в цифровому середовищі, що може поліпшити психологічний клімат онлайн-взаємодії та забезпечити більш глибоке розуміння ролі самопрезентації у формуванні міжособистісних відносин. У першому розділі роботи розглянуто теоретико-метолологічні засади дослідження самопрезентації у психології, самопрезентацію як психологічний феномент, її особливості у віртуальному просторі та вплив на міжособистісну комунікацію. Другий розділ присвячено організації та методам дослідження само презентації у соціальних мережах. Здійснено комплексний аналіз особистісних та соціальних аспектів самопрезентації. У третьому розділі були досліджені стратегії самопрезентацій користувачів. Надано рекомендації для цілеспрямованого психологічного консультування, розробки тренінгових програм з розвитку самомоніторингу, толерантності та саморефлексії, а також побудови безпечного й гармонійного комунікативного простору у цифрових спільнотах. Результати дослідження можуть бути використані в психологічному консультуванні, у створенні програм з формування цифрової компетентності, а також у превенції соціальної дезадаптації, яка може виникати внаслідок непродуктивних моделей інформаційної взаємодії. The master's thesis examines the psychological features of self-presentation in social networks. The relevance of this phenomenon contributes to the development of effective communication strategies in the digital environment, which can improve the psychological climate of online interactions and provide a deeper understanding of the role of self-presentation in shaping interpersonal relationships. The first chapter presents the theoretical and methodological foundations of studying self-presentation in psychology, analyzes self-presentation as a psychological phenomenon, its specific features in the virtual space, and its impact on interpersonal communication. The second chapter focuses on the organization and methods of researching self-presentation in social networks. A comprehensive analysis of the personal and social aspects of self-presentation is provided. The third chapter investigates user self-presentation strategies. Recommendations are offered for targeted psychological counseling, the development of training programs aimed at enhancing self-monitoring, tolerance, and self-reflection, as well as for creating a safe and harmonious communicative environment within digital communities. The research results can be applied in psychological counseling, in developing programs aimed at building digital competence, and in preventing social maladaptation that may arise from unproductive patterns of information exchange.