Удосконалення інструментів реалізації державної кадрової політики в органах публічної влади під час воєнного стану

Abstract

Кваліфікаційну роботу присвячено комплексному дослідженню інструментів реалізації державної кадрової політики в органах публічної влади України в умовах воєнного стану та обґрунтуванню напрямів їх удосконалення відповідно до сучасних викликів кризового управління. У вступній частині обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено стан її наукового опрацювання, сформульовано мету, завдання, об’єкт і предмет дослідження, а також окреслено методологічну основу роботи. Представлено наукову новизну отриманих результатів, охарактеризовано їх теоретичну та практичну значущість для сфери публічного управління. Подано відомості про апробацію результатів дослідження, структуру та загальний обсяг кваліфікаційної роботи. У роботі розкрито теоретичні та організаційні засади державної кадрової політики, з’ясовано її сутність, принципи та цілі в системі публічного управління. Проаналізовано нормативно-правове забезпечення реалізації кадрової політики в органах державної влади та місцевого самоврядування, зокрема в умовах дії воєнного стану, а також охарактеризовано світовий досвід управління кадровими процесами в кризових ситуаціях. Особливу увагу приділено трансформації кадрових процедур, пов’язаних із добором, призначенням, мотивацією та професійним розвитком державних службовців у період війни. Досліджено сучасний стан і ключові проблеми реалізації кадрової політики в органах публічної влади України під час воєнного стану. Проаналізовано практику професійного розвитку та мотивації персоналу в умовах підвищених ризиків і нестабільності. У третьому розділі обґрунтовано напрями вдосконалення інструментів реалізації державної кадрової політики, зокрема шляхом упровадження цифрових і дистанційних HR-інструментів, оптимізації кадрових процедур, підвищення прозорості управління персоналом та адаптації кадрової політики до потреб воєнного і післявоєнного періодів. Запропоновано практичні рекомендації щодо модернізації кадрової політики в державному секторі з урахуванням європейських стандартів публічного управління. Результати дослідження можуть бути використані в діяльності органів публічної влади, кадрових служб, органів місцевого самоврядування, закладів вищої освіти, а також у подальших наукових дослідженнях проблем державної кадрової політики та управління персоналом у кризових умовах. The qualification thesis is devoted to a comprehensive study of the instruments for implementing state personnel policy in public authorities of Ukraine under martial law and to substantiating directions for their improvement in accordance with the challenges of crisis governance. The introductory part substantiates the relevance of the research topic, defines the state of scientific development, formulates the aim, objectives, object, and subject of the study, and outlines the methodological framework. The scientific novelty and practical significance of the obtained results are presented, as well as information on the approbation of the research findings, the structure, and the overall scope of the thesis. The paper reveals the theoretical and organizational foundations of state personnel policy, clarifies its essence, principles, and objectives within the system of public administration. The regulatory and legal framework for the implementation of personnel policy in public authorities, particularly under martial law, is analyzed, and international experience in personnel management during crisis situations is examined. Special attention is paid to the transformation of recruitment, appointment, motivation, and professional development mechanisms of civil servants during wartime. The study examines the current state and key challenges of implementing personnel policy in Ukrainian public authorities under martial law, including staff shortages, increased workload, restrictions on competitive recruitment procedures, the need to ensure psychological resilience of employees, and the continuity of public functions. The practice of professional development and staff motivation under conditions of heightened risks and instability is analyzed. The third section substantiates directions for improving the instruments of state personnel policy, particularly through the introduction of digital and remote HR tools, optimization of personnel procedures, enhancement of transparency in human resource management, and adaptation of personnel policy to wartime and post-war needs. Practical recommendations for modernizing personnel policy in the public sector in line with European public governance standards are proposed. The research results may be used by public authorities, HR departments, local self-government bodies, higher education institutions, and in further academic studies on state personnel policy and human resource management in crisis conditions.