Неурядові організації як суб’єкти демократизації та прозорості публічного управління в Україні

Abstract

Кваліфікаційну роботу присвячено комплексному дослідженню ролі неурядових організацій (НУО) у процесах демократизації, забезпечення прозорості та підзвітності публічного управління в Україні. У вступній частині обґрунтовано актуальність обраної теми та стан її наукового опрацювання; визначено мету, завдання, об’єкт і предмет дослідження, а також окреслено використані методи. Представлено наукову новизну отриманих результатів та охарактеризовано їх практичну значущість для сфери публічного управління й розвитку взаємодії між владою та неурядовими організаціями. Наведено відомості про апробацію основних положень роботи, а також подано характеристику її структури й загального обсягу. У роботі розкрито теоретичні засади діяльності НУО як важливих інститутів громадянського суспільства, окреслено їх сутність, класифікацію, правовий статус та ключові функції, що зумовлюють їх значний вплив на формування відкритої та ефективної системи державного управління. Особливу увагу приділено аналізу нормативно-правових механізмів, які забезпечують умови для створення, діяльності та взаємодії громадських організацій з органами влади. Значне місце у роботі займає вивчення впливу НУО на демократизацію публічного управління в умовах воєнного стану, коли їхня діяльність стала критично важливою для підтримки громад, протидії корупції, реалізації гуманітарних ініціатив та забезпечення суспільної стійкості. Досліджено проблеми та бар’єри взаємодії між неурядовими організаціями та органами влади, зокрема фрагментарність комунікації, недостатню інституційну спроможність частини НУО, обмеженість фінансових ресурсів та потребу в удосконаленні правових механізмів участі. На основі вітчизняного та міжнародного досвіду сформульовано пропозиції щодо розвитку партнерства між державою та громадянським суспільством: зміцнення інструментів громадського контролю, розширення форматів публічних консультацій, підвищення прозорості діяльності органів влади, цифровізації взаємодії, а також розвитку інституційної спроможності НУО. Результати дослідження можуть бути використані органами публічної влади, неурядовими організаціями, аналітичними центрами, освітніми установами та учасниками процесу формування державної політики з метою удосконалення механізмів участі громадськості, розбудови відкритого врядування та зміцнення демократичних інституцій в Україні. The qualification work is devoted to a comprehensive study of the role of non-governmental organizations (NGOs) in the processes of democratization, transparency, and accountability within the system of public administration in Ukraine. The introductory section substantiates the relevance of the chosen topic and the state of its scientific development; defines the aim, objectives, object, and subject of the study, and outlines the applied research methods. The scientific novelty of the obtained results is presented, as well as their practical significance for improving public administration and strengthening cooperation between governmental bodies and NGOs. The section also provides information on the approbation of the research findings and describes the structure and overall scope of the work. The thesis reveals the theoretical foundations of NGO activities as key institutions of civil society, clarifies their essence, classification, legal status, and major functions that determine their significant impact on the development of an open and effective system of public governance. Special attention is given to examining the regulatory and legal mechanisms that ensure the conditions for the creation, functioning, and interaction of civil society organizations with public authorities. A considerable part of the work is devoted to analyzing the influence of NGOs on democratization during martial law, when their activities became crucial for supporting communities, combating corruption, implementing humanitarian initiatives, and strengthening societal resilience. The study identifies the challenges and barriers to cooperation between NGOs and public authorities, including fragmented communication, insufficient institutional capacity of some organizations, limited financial resources, and the need to improve legal mechanisms of public participation. Based on domestic and international experience, the thesis formulates recommendations for enhancing partnerships between the state and civil society: strengthening tools of public oversight, expanding the formats of public consultations, increasing transparency of government activities, promoting digital interaction, and developing the institutional capacity of NGOs. The results of the study can be used by public administration bodies, non-governmental organizations, analytical centers, educational institutions, and policymakers to improve mechanisms of civic participation, develop open governance, and strengthen democratic institutions in Ukraine.