Цифровізація як фактор сталого розвитку у сфері публічного управління

Abstract

У роботі досліджено роль цифровізації як ключового чинника підвищення ефективності публічного управління та забезпечення сталого розвитку держави. Проаналізовано теоретичні засади цифрової трансформації, визначено її місце у сучасній системі державного управління та розкрито взаємозв’язок між цифровими технологіями, прозорістю, підзвітністю та інституційною стійкістю. Розглянуто сучасні цифрові сервіси України, зокрема національні електронні реєстри, відкриті дані, електронні адміністративні послуги та інструменти цифрової взаємодії між органами влади й громадянами. Досліджено їх вплив на підвищення ефективності управлінських процесів, рівень доступності послуг, оптимізацію ресурсів і зменшення корупційних ризиків. Окрему увагу приділено викликам цифровізації в умовах воєнного стану, включно з питаннями кібербезпеки, захисту даних, стійкості цифрової інфраструктури та нерівномірності цифрових можливостей. У роботі здійснено аналіз практичних результатів впровадження цифрових сервісів та визначено, яким чином цифровізація сприяє сталому розвитку держави, зміцнює публічне управління та формує нову модель взаємодії між державою та громадянами. Обгрунтовано напрями вдосконалення цифрової трансформації, що включають підвищення рівня цифрової грамотності населення, розширення електронної інфраструктури, розвиток відкритих даних та інтеграцію інновацій у роботі державних органів. The thesis examines the role of digitalization as a key factor in increasing the efficiency of public administration and ensuring the sustainable development of the state. The theoretical foundations of digital transformation are analyzed, its place within the modern system of public governance is defined, and the interrelation between digital technologies, transparency, accountability, and institutional resilience is revealed. The study reviews modern digital services in Ukraine, including national electronic registers, open data, electronic administrative services, and tools for digital interaction between public authorities and citizens. Their impact on improving managerial efficiency, service accessibility, resource optimization, and reducing corruption risks is analyzed. Special attention is given to the challenges of digitalization under martial law, including cybersecurity issues, data protection, digital infrastructure resilience, and disparities in digital capabilities. The thesis provides an analysis of the practical results of implementing digital services and identifies how digitalization contributes to sustainable state development, strengthens public administration, and shapes a new model of interaction between the state and citizens. The work substantiates directions for improving digital transformation, which include enhancing digital literacy, expanding electronic infrastructure, developing open data, and integrating innovations into the work of public authorities.