Розвиток міжкультурної компетентності як складової іншомовної підготовки майбутніх філологів засобами академічної мобільності та віртуальних обмінів

Abstract

магістерська робота присвячена дослідженню розвитку міжкультурної компетентності як ключової складової іншомовної підготовки майбутніх філологів у контексті застосування академічної мобільності та віртуальних обмінів. У роботі визначено теоретичні засади міжкультурної компетентності, проаналізовано сучасні моделі її формування та окреслено специфіку інтеграції міжкультурного компонента в іншомовну освіту. Особливу увагу приділено потенціалу академічної мобільності, програм міжнародної співпраці та форматів віртуальних обмінів (Virtual Exchange, COIL) як інноваційних засобів розвитку міжкультурної взаємодії студентів. Проведено дослідження формування та динаміку розвитку міжкультурної компетентності майбутніх філологів під впливом участі студентів у програмах академічної мобільності та віртуальних обмінах. На основі отриманих результатів обґрунтовано ефективність поєднання різних видів студентської мобільності для формування міжкультурної чутливості, толерантності, здатності до міжкультурного діалогу та успішної комунікації іноземною мовою. Практичне значення роботи полягає у розробленні міжнародного проєкту “Students’ Net City” щодо інтеграції віртуальних міжкультурних практик у професійну підготовку майбутніх філологів, а також окресленні перспектив подальшого розвитку міжнародних освітніх програм у закладах вищої освіти України. The paper explores the development of intercultural competence as an essential component of foreign language training for future philologists, with a particular focus on the role of academic mobility and virtual exchanges. It examines the theoretical foundations of intercultural competence, reviews contemporary models of its formation, and highlights its significance in modern language education. Special attention is given to the potential of academic mobility programs and virtual exchange formats (including COIL and other digitally mediated intercultural initiatives) as effective tools for enhancing students’ intercultural awareness, communicative flexibility, and readiness for global professional interaction. The study presents empirical findings that demonstrate how participation in academic mobility and virtual exchange initiatives contributes to the growth of students’ intercultural sensitivity, tolerance, and ability to engage in meaningful cross-cultural dialogue. The results indicate that combining traditional classroom instruction with experiential and technology-enhanced intercultural practices creates a rich educational environment conducive to the comprehensive development of intercultural competence. The paper also proposes methodological recommendations for integrating virtual intercultural projects into the curriculum of future philologists and outlines perspectives for expanding international collaboration within higher education institutions.