Фізкультурно-спортивна реабілітація при відновленні плечового суглоба у волейболістів після спортивних травм

Abstract

В роботі досліджено ефективність застосування сучасних засобів фізкультурно-спортивної реабілітації у відновленні функціонального стану плечового суглоба у спортсменів-волейболістів. Обґрунтовано анатомо-біомеханічну вразливість плечового комплексу за умов повторюваних ударних навантажень у волейболі. Встановлено провідні патогенетичні механізми нестабільності плеча, зокрема формування синдрому імпінджменту, GIRD та SLAP-ушкоджень. У межах емпіричного дослідження впроваджено функціональну програму відновлення з використанням цифрового біофідбеку, відеоаналізу руху, тестів MAST та CKCUEST. Встановлено достовірне покращення стабілізаційних і симетричних показників плечового поясу: збільшення тривалості ізометричного утримання руки на 51,6%, зменшення мікроколивань більш ніж удвічі, покращення симетрії рухів до співвідношення 49:51, а також скорочення часу реакції плеча на зміну навантаження з 0,54 до 0,31 с. Результати можуть бути використані у практиці спортивної медицини, реабілітології та тренувального процесу для профілактики рецидивів і збереження технічної цілісності рухів у видах спорту з високим навантаженням на плечовий пояс. The work examines the effectiveness of modern physical and sports rehabilitation methods in restoring the functional state of the shoulder joint in volleyball players. The anatomical and biomechanical vulnerability of the shoulder complex under conditions of repeated impact loads in volleyball is substantiated. The leading pathogenetic mechanisms of shoulder instability, in particular the formation of impingement syndrome, GIRD, and SLAP lesions, are established. Within the framework of the empirical study, a functional rehabilitation program was implemented using digital biofeedback, video analysis of movement, MAST and CKCUEST tests. A significant improvement in the stabilization and symmetry indicators of the shoulder girdle was established: an increase in the duration of isometric arm holding by 51.6%, a reduction in micro-oscillations by more than half, an improvement in movement symmetry to a ratio of 49:51, and a reduction in the shoulder’s reaction time to load changes from 0.54 to 0.31 seconds. The results can be used in sports medicine, rehabilitation, and training to prevent relapses and maintain technical integrity of movements in sports with high load on the shoulder girdle.