Роль соціальних мереж у поширенні інформації під час війни: український контекст

Abstract

У кваліфікаційній роботі досліджено трансформацію ролі соціальних мереж як джерела інформації під час повномасштабної війни в Україні. Проаналізовано зміни у споживанні контенту, підвищення попиту на оперативну комунікацію та нові виклики, пов’язані з дезінформацією і маніпуляціями. Теоретична частина охоплює еволюцію соціальних мереж, їхню типологію, функціональне призначення, а також потенціал у мобілізаційних і волонтерських процесах. У практичному розділі автором було створено Telegram-канал «ВТОРГНЕННЯ», який менш ніж за місяць набрав 140 підписників і стабільно отримував понад 100 переглядів на пост. Це засвідчує актуальність платформи як каналу для поширення новин. Крім того, проведено соціологічне опитування за участі 33 респондентів щодо довіри до соціальних мереж, основних джерел новин, контенту, що викликає довіру, та труднощів в інформаційному середовищі. Результати свідчать про критичне, але активне використання соцмереж українським суспільством у кризовий період. Робота пропонує рекомендації для ефективного використання соціальних мереж у кризових комунікаціях, підкреслюючи необхідність медіаграмотності, стратегічного планування інформаційного контенту та протидії інформаційним загрозам. Дослідження має як теоретичне, так і практичне значення в межах сучасної журналістики. This qualification work examines the transformation of social media's role as a source of information during the full-scale war in Ukraine. It analyzes shifts in content consumption, the rising demand for fast communication, and emerging challenges such as disinformation and manipulation. The theoretical section explores the evolution of social media, their typology and functionality, and their potential for mobilization and volunteer coordination. In the practical part, the author created a Telegram channel named “VTORHNENNIA,” which gained 140 subscribers in less than a month and consistently received over 100 views per post. This confirms the relevance of the platform as a tool for news distribution. Additionally, a sociological survey involving 33 respondents was conducted to assess trust in social media, primary news sources, preferred content types, and challenges within the informational environment. The results indicate a critical yet active engagement with social networks by Ukrainian society during wartime. The work offers recommendations for the effective use of social media in crisis communication, emphasizing the importance of media literacy, strategic content planning, and resistance to information threats. The research holds both theoretical and practical value in the context of modern journalism.