Лідерство як детермінанта підвищення ефективності державного управління в Україні

Abstract

Магістерська робота розкриває проблеми професійної підготовки управлінців-лідерів зумовлена необхідністю подолання суперечностей між потребою суспільства у керівниках-лідерах і відсутністю їх цілеспрямованої професійної підготовки; вимогами суспільства до фахової компетентності управлінців і наявним професійним рівнем керівників.Сутністю успішної кар’єри державного службовця є позитивна динаміка просування по службі, що пов’язано з набуттям професіоналізму, досвіду і виявленням ділової активності в межах посади й передбачає реалізацію особистісного потенціалу, економічне зростання та досягнення відповідного статусу. Доведено, що підготовка керівників-лідерів має зміщувати акцент із надання знань на формування умінь, навичок практичної діяльності на формування здатності навчатися і самовдосконалюватися протягом усього життя. До перспективних напрямів розвитку лідерства на державній службі варто віднести нестандартні заняття, що стимулюють пізнавальну самостійність, творчу активність та ініціативу керівника, а також сприяють інтелектуальному розвитку й моральному вихованню.