Засоби репрезентації національно-маркованих концептів в британській мовній картині світу XX ст.: перекладацький аспект

Abstract

Магістерська робота на здобуття ступеня магістра філології за спеціальністю 035-Філологія 035.04 Германські мови та літератури (переклад включно) - англійська. – Чорноморський національний університет імені Петра Могили, Миколаїв, 2019. Мета дипломної роботи полягала в дослідженні засобів репрезентації національно-маркованих концептів в британській мовній картині світу XX ст. на матеріалі художніх текстів. Для досягнення при перекладі художнього тексту динамічної еквівалентності необхідно пам’ятати, що культура кожної історичної доби має концепти, відмінні від культурних концептів інших країн та епох. Концепти виражаються в тексті за допомогою культурно- та темпорально-маркованих знаків. Культурний концепт – це багатокомпонентна єдність, яка включає образний, поняттєвий та ціннісний складники. При перекладі мають відтворюватися усі складники концепту, оскільки вилучення або недовираження якогось параметру може призвести до викривлення картини світу оригіналу. Для нашого дослідження важливим є твердження, що поняття «культурно-маркований знак» та «реалія» не є тотожніми. Вони перебувають у позиції взаємодоповнення. Відмінність між цими поняттями полягає у тому, що культурно-марковані знаки відображують ключові концепти певної історичної доби. Вони визначають цілу низку відношень всередині конкретної етнокультурної групи. До культурно-маркованих знаків належать артефакти матеріальної культури і твори мистецтва, чітко ритуалізовані поведінкові та мовленнєві моделі, поетоніми (топоніми та антропоніми), які утворюють «асоціативний шлейф» у сприйманні вихідного читача. Культурно-марковані знаки, на відміну від реалій, завжди жорстко прив’язані до певного часового відтинку. Культурно-марковані знаки доби відігравали велику роль у бутті, отже вони знаходили відображення у художній літературі. Питома вага цих культурно-маркованих знаків свідчить про надмірну захопленість британців матеріальним аспектом життя. Досить серйозною проблемою для перекладача є наявність численних культурно-маркованих знаків, що визначали життя, життєвий простір яких звужувався через безліч об’єктів. Література того періоду широко представляє концепти, ціннісний та образний компоненти яких необхідно відтворювати у перекладі для максимального наближення до вихідної картини світу. Культурно-марковані знаки було розглянуто за групами: твори мистецтва; вбрання; аксесуари; парфуми; транспортні засоби; культурно-марковані знаки, що не входять до чітко окреслених груп. Відтворення їх у перекладі вимагає урахування не лише ціннісного, а й образного компоненту знаку. Це ускладнює завдання перекладача. Для віднайдення адекватних відповідників культурно-маркованих знаків перекладачеві необхідно вивчати твори українських письменників, які писали у відповідний час. У результаті дослідження було визначено прийоми, які найчастіше застосовують перекладачі для відтворення культурно-маркованих знаків тексту. До них належать: транскодування, внутрішньотекстові пояснення / додавання, генералізація, конкретизація, контекстуальна заміна, створення гіпертексту. Концептосфера будь-якого століття становить серйозну проблему для художнього перекладу. Українська мова володіє надзвичайно багатим перекладацьким інструментарієм, який дозволяє створювати повноцінні художні твори, що органічно включаються у сприймаючу культуру. Перекладачі англійської літератури О. Сенюк, О. Сліпа, Ю. Корецький, П. Соколовський, О. Терех, О. Мокровольський, Р. Доценко, М. Дмитренко та інші внесли в українську культурну свідомість найсуттєвіші культурно-марковані знаки, заклавши міцне підґрунтя для створення повної бібліотеки світової літератури. Для досягнення високих результатів при перекладі художнього твору необхідно пам’ятати, що кожен знак містить чітко окреслені асоціації у вихідній культурі, керуватися засадами соціо-семіотичного підходу до перекладу художнього тексту, і, водночас, творчо застосовувати практичні досягнення найкращих майстрів українського перекладу.