Державна політика у сфері земельних відносин

Abstract

В магістерській роботі досліджено актуальне питання реалізації державної політики в галузі земельних відносин, її мету, напрями, принципи формування і ефективності на концептуально-стратегічному рівні, визначеному у чинних нормативно-правових актах та законопроектах. Конкретизовано понятійно-категорійний апарат науки державного управління шляхом авторської інтерпретації поняття «сфера земельних відносин» під яким розуміється упорядкована сукупність органів державної влади та місцевого самоврядування, організацій, закладів та громадян, що здійснюють діяльність для забезпечення реалізації своїх інтересів і прав щодо володіння, користування та розпорядження землею шляхом налагодження економічних, соціальних, екологічних, управлінських, правових процесів взаємодії. Здійснено аналіз зарубіжного досвіду функціонування моделей реформування земельних відносин, у результаті чого обґрунтовано необхідність адаптації земельної політики України до Європейської практики формування та реалізації державної політики у сфері земельних відносин переймаючи при цьому позитивні елементи та уникаючи негативних, адаптуючи міжнародний досвід до умов України. За належних умов доцільно враховувати європейську та світову практику, яка має відповіді на ті питання, що тільки починають виникати в Україні. Зроблено висновки, щодо впливу на земельні відносини судової гілки влади шляхом: прийнята рішень з актуальних земельних питань (право постійного користування земельною ділянкою, право довічного успадкованого володіння, успадкування права на завершення приватизації земельної ділянки тощо), які застосовуються усіма суб’єктами земельних відносин; вирішення питань про відповідність Конституції України (конституційність) законів України та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України.