Організація електронного доступу до інформації органів державної влади України та шляхи її вдосконалення з урахуванням досвіду країн Європейського Союзу

Abstract

Право на доступ до публічної інформації, що належить органам державної влади, займає особливе місце в системі прав людини та громадянина і є ключовим фактором демократичного розвитку держави. На сучасному етапі розвитку суспільства, влада повинна забезпечити діалог з громадськістю на всіх етапах прийняття рішень та постійний доступ до повної, об'єктивної, точної, зрозумілої інформації про діяльність органів державної влади з метою забезпечення належного інформування громадян про свою діяльність, що є показником від якого повною мірою залежить авторитет самої влади та рівень довіри до нього громадськості. Впровадження новітніх технологій та використання їх в організації доступу до інформації, значно підвищить якість послуг які надаються, зробить роботу органів державної влади значно прозорішою, мінімізує корупційні прояви та підвищить її ефективність. Пріоритетні напрямки сьогодення для України ‒ впровадження електронних документів та кваліфікованого електронного підпису в усіх органах виконавчої влади, створення умов для інтеграції інформаційних ресурсів державних органів на всіх рівнях; забезпечення відкритості інформації та збільшення різноманітності та кількості послуг, що надаються державним органами з використанням електронних засобів та мережі Інтернет; створення нової та вдосконалення діючої нормативної бази у сфері інформатизації; узгодження із стандартами ЄС щодо ІТ-продуктів та ІТ-послуг. Мета дослідження ‒ комплексний аналіз нормативно-правових актів України та країн ЄС та дослідження особливостей організації доступу до інформації в ЄС для розробки шляхів щодо його вдосконалення в Україні. Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання: ‒ визначити правові основи доступу до інформації в Україні; ‒ проаналізувати теоретичні та методологічні засади, які регулюють електронний доступ до інформації; ‒ дослідити основні напрями державного регулювання доступу до інформації; ‒ узагальнити досвід країн ЄС на основі аналізу законодавчої бази; ‒ визначити нормативно-правові засади, які регулюють доступ до інформації в ЄС; ‒ на основі аналітичних даних розробити комплекс рекомендацій щодо вдосконалення нормативно-правової бази, а також впровадження та застосування новітніх IT- розробок в Україні враховуючи досвід країн ЄС. Об’єкт дослідження – розвиток електронного доступу до інформації в Україні; Предмет дослідження – організація електронного доступу до інформації в Україні та ЄС. Методи дослідження. Для розв'язання поставлених завдань було використано комплекс загальнонаукових і спеціальних методів: теоретичного узагальнення, аналогії, порівняння, при дослідженні європейського та вітчизняного досвіду організації електронного доступу до інформації, історійко-правовий метод використовувався з метою аналізу розвитку європейського та українського законодавства, статистичний метод використовувався при обґрунтуванні досягнень європейських країн та України даними статистики, прогностичний метод та метод логічного узагальнення використовувався при формулюванні висновків. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що автор на основі аналізу нормативно-правової бази України та країн ЄС діагностував сучасний стан електронного доступу до інформації та висловив рекомендації щодо покращення надання доступу до інформації шляхом розробки комплексу рекомендацій щодо вдосконалення нормативно-правової бази України, а також впровадження та застосування новітніх IT- розробок враховуючи досвід країн ЄС.