Механізми державного регулювання соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування в Миколаївській області

Abstract

В магістерській роботі проведено вивчення та детальний аналіз механізмів державного регулювання з соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування на прикладі миколаївської області, а також визначення перспективних напрямків вдосконалення діючих механізмів. Розкрито сутність явища сирітства як об’єкту наукового дослідження та визначити витоки сирітства; проведено дослідження теоретичних поглядів на формування соціальної політики щодо дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; встановлено засади державного регулювання з соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування в Україні та країнах Європи; досліджено практику соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування у Миколаївській області; розроблено рекомендації по вдосконаленню державної системи захисту прав дітей-сиріт і дітей, що залишилися без піклування батьків. Визначено, що в процесі розпочатого процесу деінстітуціоналізаціі сирітства за кордоном змінена вся система соціального захисту дитинства, сформовано позитивну громадську думку, орієнтовану на сімейні форми влаштування дітей. У зв’язку з цим, порушення прав сиріт стала неможливою ні в нормативно-правових актах, ні на рівні масової свідомості. З правового обігу навіть зникло слово «сирота», найбільшого поширення набуло словосполучення «діти, що знаходяться під опікою». Дана категорія включає всіх дітей, які залишилися без батьківського піклування, які потребують піклування з боку держави. Визначено, що служби у справах дітей виконують покладені на них функції та сприяють реалізації державної політики у сфері соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Однак, на сьогодні в умовах проведення реформи децентралізації постала значна проблема реорганізації діючої системи. Утворенням нових укрупнених районів може призвести до певного колапсу, оскільки відповідно до Постанови ВРУ «Про утворення та ліквідацію районів» існуючі зараз 490 райони буд ліквідовано. Разом із цим зміни торкнуться служб у справах дітей в місцевих державних адміністраціях. На органи місцевого самоврядування у перехідний період теж не можна покладатись у повному об’ємі, оскільки не в усіх є подібні структурні підрозділи та загалом можливості забезпечувати таку діяльність.