Реформування системи охорони здоров’я в Україні.

Abstract

Магістерську роботу присвячено проведенню систематизації сучасних поглядів на реформування системи охорони здоров’я в Україні та визначенні перспективних напрямків удосконалення механізмів державного регулювання у сфері охорони здоров’я. У роботі проведено дослідження стану теоретичного забезпечення реформування системи охорони здоров’я в Україні та за кордоном; надано характеристику державного регулювання системи охорони здоров’я в Україні в умовах реформування; визначено шляхи розвитку системи охорони здоров’я в Україні. Відмічається, що основним принципом побудови будь-якої системи охорони здоров'я є збереження рівноваги і правовий захист інтересів трьох основних складових: населення, як споживача медичної допомоги; медичних закладів, які забезпечують надання медичних послуг; медичного персоналу, який безпосередньо надає послуги. Встановлено, що серед європейських країн теж наявні проблеми в системі охорони здоров’я, з якими вони намагаються визначитись. Проте, завдяки довгому шляху розвитку та спрямованості на якісне надання медичних послуг там створено ефективні системи, здатні забезпечити високий рівень життя та якісне медичне обслуговування. Встановлено, що система охорони здоров’я у перспективі має орієнтуватись на наступні принципи: гарантований пакет послуг, що доступний кожному громадянину; дотримання національних стандартів якості та професіоналізму; взаємоповага пацієнтів та медичних працівників; співпраця різних секторів економіки, служб, організацій в інтересах пацієнтів, громад та населення (міжсекторальна взаємодія); співвідношення ціна-якість та найбільш ефективне, справедливе та стійке використання обмежених ресурсів; підзвітність громадам і пацієнтам. Доведено, що відповідно до положень нової інституційної економічної теорії в світовій практиці все більша увага приділяється стратегіям інтеграційної взаємодії різних структур, задіяних у забезпеченні населення медичною допомогою. Співпраця між постачальниками медичних послуг передбачає об'єднання закладів охорони здоров'я в найбільш вигідну економічну систему, що дозволяє більш повно задовольняти потреби району, котрий обслуговується, та уникати негативних наслідків наростаючої конкуренції. Основним консолідуючим фактором стають лікарні, розташовані в районах.