Вивезення та знищення українських культурних цінностей в роки Другої світової війни

Abstract

У дипломній роботі досліджується стан та масштаби втратою Україною архівних та бібліотечних фондів, музейних цінностей та картинних галерей у період 1941-1945 рр. Основну увагу зосереджено на зникненні культурних цінностей у ході їх евакуації на схід СРСР у 1941 – 1942 рр., а також вивезенні їх німецько-фашистськими військами з окупованих територій УРСР. Доведено, що масові втрати культурних цінностей в період окупації території України в роки Другої світової війни спричинено дією кількох факторів: організованого вилучення, вивезення та знищення культурних цінностей як цілеспрямована політика на окупованій території України; дії представників військових та окупаційних адміністрацій як приховане мародерство на окупованій території; розграбування та знищення культурних цінностей внаслідок прямого мародерства військовослужбовців окупаційних військ, а іноді й органів місцевої влади при окупаційних адміністраціях. Визначено, що вивезенням культурних цінностей з окупованої УРСР займались Айнзацштаб, Крайове управління архівів, бібліотек та музеїв при Рейхскомісаріаті України; Вермахт; Міністерство іноземних справ; Науково-дослідне товариство «Спадщина», куратором якого був особисто Адольф Гітлер; група Кюнсберга. Доведено, що також до знищення культурних цінностей України опосередковано причетні не тільки фашистські загарбники, а й радянське керівництво того часу. Автор дійшов висновку, що основною проблемою залишається пошук та повернення культурної спадщини українського народу, втраченої у роки Другої світової війни.