Африканський та латиноамериканський вектори зовнішньої політики КНР (90-ті рр.. ХХ ст.. – ХХІ ст..)

Abstract

Дипломна робота на здобуття освітнього ступеню «магістр». Чорноморський національний університет імені Петра Могили. – Миколаїв, 2021. Дослідження присвячено висвітленню надзвичайно важливих для зовнішньополітичної діяльності Китаю африканського та латиноамериканського векторів, які почали активізуватися у 90-х роках ХХ ст.. У роботі автор акцентує увагу на розкритті співпраці між країнами у політичній, дипломатичній, економічній, інвестиційній та гуманітарній сферах. Африканські та латиноамериканські ресурси принципово важливі для Китаю, тому заради них він змінив звичні методи експансії на застосування дипломатії «м'якої сили» для поширення власного впливу в цих країнах. Китай активізував свою діяльність у всіх соціально-значущих сферах: економіці, культурі, медицині та освіті. Прагнення оволодіти новими сировинними джерелами, знайти сфери застосування інвестицій, ринки збуту для бурхливо-розвиваючої китайської промисловості – фактично головні мотиви «Економічної експансії» цієї країни. Створення багатополюсного світу, активізація співробітництва Південь-Південь, підтримка концепції «єдиного Китаю», підтримка в питанні прав людини, а також протистояння зростаючому впливу в світі США - головні мотиви «Політичної експансії» Африки і Латинської Америки.