Шляхи управління конфліктами на публічній службі

Abstract

Дослідження наголошує, що виникнення та розвиток конфліктних ситуацій – перманентне соціальне явище, притаманне будь-яким установам, зокрема й інституціям державної служби. Одним із з найважливіших чинників, що забезпечують успішний менеджмент в організаціях, є правильний підхід до управління конфліктами. Знання особливостей управління конфліктами в організаціях та стилів поведінки учасників конфлікту дозволяє передбачити реакції на конфліктну ситуацію та заздалегідь пом’якшувати небажані наслідки конфлікту, що має особливе значення для стабільного функціонування організацій у сфері публічного управління. Саме тому актуальність дослідження обумовлена низкою обставин. Досліджено особливості зростанням соціальної значимості публічної служби, яка є системотворчою в публічному управлінні та забезпечує як роботу всіх гілок влади, так і реалізацію загальнонаціональних інтересів. Встановлена потреба поглиблення наукових уявлень про природу, сутність та особливості регулювання конфліктів у практиці управління персоналом публічної служби. Доведена необхідність вивчення характеристик прояву конфліктного потенціалу публічної служби та вдосконалення нормативної правової бази діяльності суб'єктів управління конфліктами в органах публічної влади. Охарактеризована потреба забезпечення завдань реформування публічної служби, освоєння соціальних механізмів управління конфліктами, включаючи конфлікт інтересів, запобігання корупції та боротьбі з нею, використання соціального партнерства як механізму запобігання та врегулювання конфліктів. Встановлено необхідність вироблення методологічних підходів до розробки управлінських рішень з діагностики та врегулювання різноманітних конфліктів у практиці управління проходженням публічної служби, оцінки їх ефективності в ході конфліктологічної практики.