Особливості формування мовної культури державних службовців в Україні

Abstract

Магістерська робота на здобуття освітнього ступеню «магістр». Чорноморський національний університет імені Петра Могили. – Миколаїв, 2020. У магістерській роботі розкрите поняття «мовної культури» та її складових. Зроблено аналіз нормативно-законодавчої бази у сфері формування мовної культури державних службовців. Розкриті особливості формування мовної культури державних службовців в Україні в контексті Євроінтеграції. Визначено що, компетентність у спілкуванні проявляються як знання комунікаційних норм та принципів, оволодіння та повне використання комунікаційних технологій, розвиток особистісного потенціалу та вміння контролювати емоції, що супроводжують діяльність. Неможливість спілкування, вибір правильної тактики спілкування часто є причиною конфліктів між людьми і викликає помилкові розрахунки у професійному розвитку чиновника. Проаналізовано сучасний стан та шляхи підвищення мовної культури . Запропоновані основні види підвищення кваліфікації та мовної культури державних службовців, що забезпечують його безперервність, є: навчання за професійними програмами; тематичні постійно діючі семінари; спеціалізовані короткострокові навчальні курси; тематичні короткострокові семінари, зокрема тренінги та самостійне навчання (самоосвіта), зокрема участь у щорічному всеукраїнському конкурсі «Кращий державний службовець», а також стажування в органах, на які поширюється чинність закону України «Про державну службу» у тому числі за кордоном. Зроблено висновок, що мовна культура передбачає дотримання мовних норм вимови, наголосу, слововживання і побудови висловів, точність, ясність чистоту, логічну стрункість, багатство і доречність мовлення, а також дотримання правил мовленнєвого етикету.