Досвід країн ЄС щодо формування кадрової політики державної служби

Abstract

Магістерська робота на здобуття освітнього ступеню «магістр». Чорноморський національний університет імені Петра Могили. – Миколаїв, 2020. Магістерська робота присвячена актуальному питанню щодо формування кадрової політики у системі державної служби. Встановлено, що вивчення окремих аспектів управління державною службою стало можливим із здобуттям незалежності України в 1991 році. Починаючи з 2000-х років різним аспектам проблематики кадрового забезпечення державного управління, роботи з персоналом в системі державної служби приділено значну увагу як науковців, так і управлінців, а також практиків. З’ясовано, що в усіх сучасних країнах застосовується одна з трьох основних моделей публічної служби – кар’єрна, посадова та змішана, що поєднує елементи кар’єрної та посадової моделей. Більшість країн Європейського Союзу і власне Європейський Союз побудували свою публічну службу за принципом кар’єрної моделі, яку в західноєвропейській науковій літературі часто називають «закритою», оскільки вона значною мірою обмежує можливість вільного переміщення персоналу між приватним та державним секторами. Визначено, що управління персоналом у сфері державної служби в кожній із країн ЄС має свої особливості. Але водночас є багато спільних елементів і тенденцій: – управління персоналом у ряді країн ЄС характеризується деякими особливостями: засноване на законодавстві, що розвивається в єдиному для різних країн напрямку, має схожі принципи, серед яких виділяються ієрархічність, корпоративізм, публічно-правове регулювання, визнання заслуг, безперервне підвищення кваліфікації та ін.; – координується в більшій частині з єдиного центру, спирається на державну кадрову політику, має єдину інформаційну базу даних про персонал та спрямоване на досягнення единої цілі державного розвитку; – передбачає самостійність та відповідальність службовців, головним критерієм яких є якість послуг, що надаються населенню. Система української державної служби ще має здійснити значні кроки щодо адаптації зі стандартами ЄС. Потрібно створити єдиний документ-стандарт на основі: посадових інструкцій державних службовців; професійно-кваліфікаційних характеристик посад; моделей компетентності, адже існування низки законодавчих і підзаконних нормативних актів, які регулюють кадрові процеси у державній службі, недостатнє для того, щоб державні службовці ефективно виконували свої посадові обов’язки. Також варто зазначити, що встановлення компетентними органами ЄС стандартів в сфері державної служби стало необхідною передумовою до посилення ролі наднаціонального управління як необхідної складової політичної інтеграції.