Теоретико-методологічні засоби дослідження синдрому «професійного вигорання» державних службовців

Abstract

Магістерська робота на здобуття освітнього ступеню «магістр». Чорноморський національний університет імені Петра Могили. – Миколаїв, 2020. В магістерській роботі здійснене теоретичне дослідження феномену професійного вигорання та його складових, проведено експериментальне дослідження синдрому «професійного вигорання» у державних службовців та розроблено методичні рекомендації щодо управлінської діяльності керівника з попередження синдрому «професійного вигорання». Теоретико-методологічний аналіз поглядів на природу феномену «професійного вигорання» показав складність та багатоаспектність цього явища. У більшості концепцій поняття «професійне вигорання» специфічний феномен, притаманний лише типу професій, що відносяться до системи «людина – людина», та ґрунтується на виснаженні емоційної сфери людини-професіонала в процесі взаємодії із людьми. Професійне вигорання – це емоційне виснаження, що виникає на основі стресу, спричиненого професійною діяльністю. Стрижневими ознаками синдрому «професійного вигорання» більшість дослідників визнають формальне ставлення до діяльності, відсутність емоційного внеску, енергетичності та ентузіазму, що обумовлюють появу невдоволеності собою, редукцію професійних обов’язків. Вперше автором визначено рівень професійного вигорання державних службовців органів виконавчої влади в Миколаївській області Емпіричне дослідження дозволило діагностувати, що державні службовці органів виконавчої влади Миколаївської області мають різноманітні прояви синдрому «професійного вигорання». Зокрема, це стан тривожності та нервового напруження, високі показники індексу психічного вигорання та редукції особистих досягнень, середній рівень емоційного виснаження та деперсоналізації, Внаслідок проведеного дослідження, було привернуто увагу шляхам та засобам запобігання та подолання синдрому «професійного вигорання» державних службовців. Показано що всі існуючі види профілактичної допомоги можна об’єднати у дві великі групи: надання допомоги на організаційному рівні (технології, які використовують керівники в організаціях); та надання допомоги на особистісному рівні (технології, які використовують менеджери з персоналу, психологи-консультанти). Профілактику синдрома «професійного вигорання» слід розпочати з аналізу професійної ситуації, яка полягає в оцінці ситуації та зниження впливу стресогенних факторів. На стадії сприймання професійної ситуації як стресової слід використовувати прийоми, які виступають бар’єрами на шляху до стресу. На основі теоретичного дослідження психологічних основ попередження професійної деформації державних службовців сформовані рекомендації для керівника органу державної влади щодо попередження професійної деформації державних службовців, оптимізації професійної діяльності у сфері державної служби. Водночас акцентується увага на тому, що більшість заходів попередження професійної деформації не досягнуть мети, якщо до них не долучатимуться самі державні службовці. Вони повинні насамперед позитивно впливати на навколишні психічні явища, процеси, стани, свою поведінку (властивості) та діяльність для збереження особистого психічного і, відповідно, фізичного здоров’я.