Плинність кадрів на публічній службі та шляхи її подалання: європейський досвід для україни

Abstract

Магістерська робота на здобуття освітнього ступеню «магістр». Чорноморський національний університет імені Петра Могили. – Миколаїв, 2020. Актуальність дослідження. Державна служба – це головний інструмент держави і складова системи публічного управління. Авторитет держави напряму залежить від якості надання адміністративних послуг державними службовцями, задоволення потреб громадян, тривалий розвиток країни та її конкурентоспроможність на міжнародній арені. Зміцнення публічного управління, як показує досвід, розпочинається з проведення масштабних соціально-економічних перетворень (реформи Шарля де Голля у Франції, Людвига Ерхарда у Німеччині, Маргарет Тетечер у Великобританії). Проведення реформ найчастіше супроводжується посиленням авторитету державного службовця, як суб’єкта виконання повноважень органів державної влади, надання належних умов державним службовцям для творчої, ініціативної праці, формування більш позитивного іміджу державних службовців. В останні роки в Україні, на жаль, можна спостерігати зниження ролі адміністративно-управлінського персоналу та недооцінка його службових можливостей. Актуальність обраної теми полягає в аналізі виникнення причин і проблем плинності кадрів у системі державної служби й пошуку шляхів їх подолання. Одним із можливих шляхів зменшення плинності кадрів у системі публічного адміністрування, на думку автора, може стати реформування Закону України «Про державну службу», розробленого на основі європейського досвіду. Безумовно, це змінить пріоритети розвитку державної служби у контексті її спрямування на потреби людини і громадянина, створить умови для наближення стандартів публічного управління в Україні до стандартів, що існують у країнах-членах Європейського Союзу. Напрями цієї роботи визначені Концепцією адаптації інституту державної служби до стандартів Європейського Союзу. Стратегія держави складається з формування, раціонального використання кадрового потенціалу і турботі щодо їх фахового розвитку. Питання підвищення рівня публічного управління є багатокомпонентним і вимагає зусиль не тільки від державних службовців. Головну роль тут відіграє політична система суспільства, що покликана знайти, виховати, зростити, навчити, привести на державні посади людей, що мають високий рівень професіоналізму, загальнокультурні та особистісні якості. Саме тому за останні роки наукова зацікавленість щодо вивчення проблеми плинності кадрів на публічній службі в Україні підвищилась як у вітчизняній, так і зарубіжній літературі, що пояснюється як внутрішніми факторами, так і зовнішніми, а саме зростанням ролі України на міжнародній арені та наміром України стати членом ЄС. Нормативну базу роботи становлять Закони України, нормативно-правові акти, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України та інші нормативно-правові акти що регламентують питання підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування. Об’єкт дослідження. Об’єктом дослідження виступає проблеми плинності кадрів на публічній службі і шляхи її подолання. Предмет дослідження. Предметом дослідження є плинність кадрів на публічній службі. Мета дослідження. Мета дослідження полагає у вивчені проблеми плинності кадрів на державній службі та теоретичному обґрунтуванні шляхів удосконалення підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації персоналу у сфері публічної служби. Відповідно до поставленої мети сформульовано такі завдання дослідження: - узагальнити теоретичні засади щодо визначення поняття державної кадрової політики в системі публічної служби; - визначити нормативно-правові акти, що регулюють питання державної кадрової політики в Україні; - проаналізувати зарубіжний досвід державної кадрової політики в країнах Східної та Центральної Європи-Державах-Членів Європейського Союзу; - висвітлення проблеми плинності кадрів на публічній службі; - обґрунтувати шляхи вдосконалення кадрової політики в системі публічної служби; - визначити напрями сучаної системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації персоналу у сфері публічної служби. Методи дослідження. Реалізація мети і завдань дослідження здійснювалась шляхом комплексного поєднання загальнонаукових і спеціальних методів. Використані методи ґрунтуються на принципах дослідження традиційних для вітчизняної науки з публічного управління, зокрема метод порівняння та узагальнення, метод системного аналізу, структурно-функціональний, системності, структурності на ін. При написанні роботи використано загально-філософські методи дослідження. Зокрема, системний підхід, що дав можливість розглянути проблему плинності кадрів як цілісне міжнародне явище, складну систему з певною структурою та механізми реалізації. За допомогою методу порівняльного аналізу нам вдалося виокремити найбільш дієві вітчизняні та закордонні механізми подалання плинності кадрів на публічній службі. Основними логічними прийомами стали аналіз на синтез, індукція і дедукція. Системний підхід є методологічною основою всієї магістерської роботи й використовується для вирішення більшості завдань дослідження. Логіко-семантичний метод застосувався під час дослідження понятійного апарату державної кадрової політики в системі публічної служби. Застосування системного підходу забезпечило теоретичне узагальнення наукових поглядів вчених, присвячених розробці ефективного вдосконалення кадрової політики в системі публічної служби. Для аналізу законодавчих актів та нормативних документів використовувався системно-аналітичний метод. Метод структурно-функціонального аналізу дав змогу дослідити структуру і функції проблеми плинності кадрів в системі публічного управління. Сукупність цих та інших методів і прийомів дала змогу забезпечити всебічність вивчення проблеми та достовірність висновків. Практичне значення одержаних результатів. Основні теоретико-методологічні засади та аналіз системи проблеми плинності кадрів на публічній службі в Україні можуть бути використані в практичній діяльності органами публічної влади, у навчальному процесі при підготовці магістрів публічного управління та перепідготовці й підвищенні кваліфікації вищих керівних кадрів, сприятимуть удосконаленню розробки шляхів вдосконалення кадрової політики в системі публічного управління. Структура магістерської роботи. Відповідно до мети та завдань магістерська робота складається із вступу, трьох розділів, висновків і списку використаної літератури включає 896 найменувань. Загальний обсяг магістерської роботи – 105 сторінок, з них основного тексту – 96 сторінок.