Державні механізми формування та розвитку політичної культури української молоді

Abstract

Магістерська робота на здобуття освітнього ступеню «магістр». Чорноморський національний університет імені Петра Могили. – Миколаїв, 2020. Актуальність теми дослідження. Зростання ролі політичної культури –загальна закономірність розвитку сучасної цивілізації. Воно особливо помітне на зламі тисячоліть, коли людство перебуває у стані суперечливих пошуків нової стратегії цивілізаційного розвитку, нових світоглядних і соціокультурних парадигм. Процеси децентралізації владних повноважень, розвитку партійних систем, оформлення механізмів захисту групових інтересів висувають на перший план проблеми культури спілкування, пошук оптимальних моделей сумісності, знаходження консенсусу. Звернення до проблеми політичної культури молоді, її психологічних чинників та впливу владного механізму на нього зумовлене низкою важливих обставин. По-перше, сучасний етап розвитку українського суспільства, який характеризується продовженням трансформаційних процесів у сфері суспільних цінностей та ідеалів, викликає модифікації глибинних взаємовідносин людини з державою, владою, політикою і призводить до значних змін у перебігу та формах становлення політичної культури особистості. По-друге, у молодіжному середовищі останнім часом спостерігається переоцінка суспільних та культурних цінностей попередніх поколінь, переривання послідовності у передачі соціокультурного та політичного досвіду, що призводить до загальної ціннісно-нормативної кризи та ідеологічного вакууму. Все це висуває підвищені вимоги до молодої людини як суб'єкта соціально-політичного буття, тому виникає необхідність у створенні нових моделей політичної поведінки та власної системи цінностей. По-третє, у сучасних умовах різноманітності політичного спектра суспільного життя, в умовах багатопартійності проблема формування цілеспрямованої дійової позиції молоді в розбудові політичних інституцій набуває особливого значення. У молодому віці відбувається трансформація емоційно-оцінного та когнітивно-опосередкованого ставлення до політичного життя суспільства у його дійово-практичну реалізацію, а також усвідомлення змістовних аспектів політичної діяльності суспільних інститутів зі спробою визначення власної політичної позиції стосовно них. Виходячи з актуальності зазначеної проблеми, аналіз феномена політичної культури в сучасних умовах становлення особистості має на меті поєднання вихідних принципів зазначених концептуальних підходів у цілісне наукове уявлення про психологічні детермінанти прояву політичної культури, політичного рівня свідомості молоді та його реалізації у певному виді політичної поведінки. Саме категорія політичної культури найближче підводить нас до розуміння атмосфери політичного життя, специфічної і неповторної у кожній країні і навіть у різних її частинах. Без неї неможливо збагнути, чому певна кількість індивідів обирає ту чи іншу політичну орієнтацію, форму політичної поведінки, чому однотипні політичні інституції по-різному діють і по-різному сприймаються у різних країнах? Без піднесення рівня політичної активності громадян, зокрема молоді, ні вивести економіку із кризи, ні закласти основи правової держави і громадянського суспільства неможливо. Без сприйняття молоддю демократичних ідеалів не може бути й мови про становлення в її середовищі нового типу політичної культури, орієнтованої на створення демократичного суспільства в незалежній Україні. Актуальність вивчення проблем формування сучасної політичної культури молоді в суспільстві перехідного типу, яким сьогодні є українське суспільство, не викликає сумнівів, оскільки йдеться про історичний вибір шляху розвитку. Цей вибір робить підростаюче покоління. Наразі в Україні проживає понад 11,5 мільйонів молодих людей віком від 14-ти до 35-ти років – це 27 % населення держави, та частина яка потребує найбільшої уваги у питаннях формування та виховання політичної культури. Незважаючи на значну кількість напрямів і підходів, які пояснюють зміст, сутність та особливості прояву політичної культури особистості, розробка цієї проблеми є недостатньою і потребує переосмислення дослідженого раніше та поглибленого розгляду окремих аспектів цієї проблеми. Зазначена проблема висвітлюється в збірниках доповідей науково-практичних конференцій та досліджується в деяких кандидатських дисертаціях. Разом з тим, ступінь дослідження політичної культури ще є недостатнім і потребує подальшого аналізу, зокрема ступінь наукового опрацювання проблем формування політичної культури студентів у навчально-виховному процесі вищого навчального закладу, особливо в контексті трансформаційних процесів українського суспільства та реформування вищої школи України. Метою магістерської роботи є аналіз процесу становлення політичної культури серед молодого покоління України, роль держави в даному процесі, а також з'ясування ролі освіти, в тому числі вищої освіти, як соціального інституту та впливу регіонального аспекту в процесі формування політичної культури молоді, специфічної соціально-демографічної групи. Для досягнення поставленої мети у дослідженні визначені наступні завдання: –проаналізувати проблеми становлення політичної культури в умовах переходу до демократичних політичних інститутів та впровадження демократичних процедур; –розглянути теоретичні та історичні підходи до вивчення феномена політичної культури; –окреслити найсуттєвіші риси сучасної політичної культури громадян України, та особливо молоді; –узагальнити дані емпіричних соціологічних досліджень політичної культури сучасної молоді України; –дослідити механізм та специфіку політичної соціалізації сучасної української молоді, визначити основні чинники, канали формування політичних знань, форм політичної участі; –визначити умови ефективності формування політичної культури у виховному процесі. Об'єктом дослідження є політична культура сучасної молоді -специфічної соціальної спільноти й учасника суспільно-політичних процесів. Предметом дослідження є процес становлення та розвитку політичної культури молоді в умовах демократизації українського суспільства. Методи наукового дослідження. Для реалізації мети та завдань дослідження використано комплекс загальнонаукових та конкретних наукових методів. Для здійснення теоретичного обґрунтування дослідження використані аналітичний (аналіз нормативно-правових актів, стану впровадження політичної культури молоді, політичної ситуації, досвіду зарубіжних країн), системний (дослідження структури та функцій політичної культури), порівняльний та порівняльно-історичний методи (порівняння регіонального досвіду розвитку політичної культури населення України), а також прогностичний метод для практичного рівня дослідження (розробка перспективних пропозицій щодо вдосконалення громадянської відповідальності молодого покоління та її впровадження). Основні результати наукового дослідження полягають у виробленні пізнавальної концепції аналізу ролі вищого навчального закладу як елемента системи освіти у процесі становлення політичної культури однієї з найдинамічніших соціально-демографічних груп - сучасної молоді України, зокрема:  на основі аналізу різноманітних концепцій політичної культури, які існують в сучасній політичній науці, визначається концептуальна основа дослідження політичної культури молоді України як системна єдність національних, регіональних, культурних, психологічних особливостей політичного суб'єкту;  визначається своєрідність політичної соціалізації сучасної української молоді, виділяються основні соціалізуючи агенти даного процесу;  обґрунтовано висновок про те, що зміст і засоби формування політичної культури традиційно визначаються конкретно-історичними умовами та рівнем ідеологізації проблеми, а їх основу складають ідеї патріотизму та громадянськості в конкретно-історичному трактуванні;  з'ясовано, що політична культура сучасної молоді є мінливою, динамічною субкультурою, основні параметри якої залежать від рівня, обсягу та змісту соціальних зв'язків, у які включена молода особистість;  визначено соціально-педагогічні фактори формування політичної культури молоді у навчально-виховному процесі вищого навчального закладу й умови їхньої оптимізації. Практичне значення одержаних результатів полягає у створенні бази для подальшої наукової розробки проблеми становлення політичної культури молоді в Україні та можливості окреслення перспектив подальшого дослідження цієї проблематики. Висновки магістерського дослідження можуть бути використані різними суб'єктами політики, культури, педагогічними кадрами у повсякденній практиці формування політичної культури серед молоді. На основі магістерського дослідження можлива підготовка навчальних курсів з теорій культури, політології і спеціальних курсів з проблем політичної культури, використання матеріалів роботи при написанні наукових робіт, статей і навчальних посібників. Обсяг і структура магістерської роботи. Робота складається із вступу, трьох розділів, восьми підрозділів, висновків та пропозицій, списку використаних джерел та додатків.