Здійснення адміністративних послуг: Європейський досвід та українські реалії

Abstract

У магістерській роботі на теортичному рівні розкрито важливе наукове питання яке присвячено здійсненню процедури надання адміністративних послуг з урахуванням досвіду країн ЄС. Показано що надання адміністративних послуг потребує вдосконалення інформування та консультування громадян з приводу переліку необхідних документів, кількості примірників і порядку їх засвідчення, адже на попередній стадії адміністративної процедури з урахуванням європейських стандартів інформування та консультування громадян вдасться досягти зменшення помилок у заповненні форм, зменшення кількості відмов у прийнятті документів, а також підвищення показників діяльності адміністративних органів, що є складовою індексів належного урядування. Зроблено аналіз підходів до класифікації адміністративних послуг у європейській та українській адміністративно-правових доктринах який свідчить, що питанню класифікації адміністративних послуг в українській науці адміністративного права приділено увагу в багатьох наукових дослідженнях і запропоновано велике розмаїття підходів до класифікації адміністративних послуг, на відміну від європейської науки адміністративного права, де відповідну класифікацію застосовують в основному для розв’язання практичних проблем залежно від характеру інтересу, для задоволення якого вони надаються: за типом повноважень, відповідно до яких надаються адміністративні послуги; за спрямуванням адміністративних послуг на кінцевий результат; залежно від видів життєвих ситуацій, з якими стикаються споживачі адміністративних послуг. Узагальнено дмку про те що важливе значення для правового регулювання сфери надання адміністративних послуг як у західноєвропейських країнах, так і в Україні має практика Європейського суду справедливості та Європейського суду з прав людини, зокрема, положення щодо можливості судового перегляду актів усіх адміністративних органів, які впливають чи можуть вплинути на права або обов’язки третіх осіб; заборони підміни судовими органами повноважень адміністративних органів; відповідальності держави за шкоду, завдану приватним особам адміністративними органами; права на «законні очікування» приватних осіб у відносинах з органами публічної адміністрації, що рішення такого органу про надання прав приватній особі не буде відкликано чи скасовано цим же органом, тощо.