Організації громадянського суспільства як суб'єкт публічного управління

Abstract

Шепель Г.М. Організації громадянського суспільства як суб'єкт публічного управління – На правах рукопису. Кваліфікаційна робота на здобуття освітнього ступеню «магістр». Чорноморський національний університет імені Петра Могили. – Миколаїв, 2021. У кваліфікаційній роботі досліджено теоретичні засади функціонування організацій громадянського суспільства та встановлено їх роль у суспільних перетвореннях. В результаті дослідження зроблено наступні висновки. Узагальнено та засноване на аналізі якісних характеристик громадянського суспільства дано визначення поняття громадянського суспільства як системи соціально-економічних та політичних відносин, заснованих на самоорганізації, функціонуванні у правовому режимі соціальної справедливості, свободи та задоволення матеріальних та духовних потреб людини. Встановлено, що громадянське суспільство має свою структуру, що включає різні громадські інститути освіти, що забезпечують умови для реалізації приватних інтересів та потреб індивідів, груп людей, які впливають на державну владу з метою стимулювання її служіння суспільству. На основі проведеного аналізу виявлено, що попри наявність значної кількості наукових праць з питань розвитку громадянського суспільства загалом та зокрема в Україні, слід говорити про недостатню опрацьованість правового механізму управління взаємодією держави та організацій громадянського суспільства. Встановлено, що суспільство і держава активно взаємодіють через правове регулювання та вплив держави на відносини в суспільстві. В умовах сучасності організації громадянського суспільства є основою для стабільного розвитку держави. Як ідеал, громадянське суспільство повинно бути повноправним суб'єктом державної політики, що забезпечить стабільний розвиток держави. Суспільство повинно взаємодіяти з державою через органи влади, приймати роль у формуванні пріоритетних напрямів державної політики. Суспільство є рівноправним партнером держави у вирішенні соціально-економічних, гуманітарних та політико-правових завдань. Оптимальна модель інституціоналізації громадянського суспільства в Україні має формуватися з вирішенням двох пріоритетів: перебудови політичних відносин та адаптації до вимог зовнішнього фактору. Такий підхід припускає перетворення політичного явища або руху на рушійну силу, тобто на формалізований, упорядкований процес із певною структурою відносин, ієрархією влади різних рівнів та іншими ознаками організації