Пенсійна реформа в Україні та шляхи її реалізації

Abstract

Пенсійна система в кожній країні є важливою складовою соціального захисту населення. В залежності від того, якою є ефективність даної системи, залежить добробут населення та рівень стабільності у суспільстві. Головним завданням сучасного етапу соціально-економічних перетворень в Україні виступає радикальне реформування пенсійної системи, яка має важливе значення для забезпечення стійкого розвитку України, подолання наслідків фінансово-економічної кризи, підвищення рівня соціального забезпечення пенсіонерів. Однією з найважливіших функцій держави є соціальний захист громадян. Рівень соціального захисту, а саме рівень їх пенсійного забезпечення, залежить від економічного становища та державного регулювання процесів, а реалізується через систему соціального страхування та систему виплат соціальної допомоги з державного бюджету. В магістерській роботі розкривається загальна характеристика сучасного стану пенсійної системи України та основні шляхи її реформування, в тому числі, вдосконалення солідарної системи і недержавного пенсійного забезпечення, а також запровадження накопичувальної пенсійної системи. Розкрита сутність системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, яка є важливим механізмом, на якому базується державна система соціального захисту всього населення. А тому дає змогу сумлінно та дієво акумулювати і цілеспрямовано розподіляти фінансові ресурси, забезпечуючи таким чином відповідний матеріальний стан людей похилого віку та інших категорій непрацездатних з настанням відповідного ризику. Запропоновано визначення поняття «пенсійна система» як сукупність правових, фінансових, економічних та організаційних інститутів та норм. Основний сенс функціонування цієї системи здійснюється через державні механізми регулювання. Звідси поняття пенсійного забезпечення. Пенсійне забезпечення – це державна система правових, економічних та організаційно-адміністративних заходів щодо підтримки та захисту категорій населення внаслідок настання старості, інвалідності, або втрати годувальника. Сутність пенсійного забезпечення полягає в тому, що воно спрямоване на створення нормальних життєвих умов для непрацездатних членів суспільства. Суб'єктами цих взаємовідносин є: держава, пенсіонери, працюючі члени товариства, організації, що відраховують (страхові) пенсійні внески. Зроблено висновок, що сучасний стан пенсійної системи в Україні є недосконалим, а отже потребує вагомих змін. Фактори, які впливають перш за все на функціонування пенсійної системи та на ефективність проведення пенсійної реформи, не повинні лишатися поза увагою влади. Необхідно здійснювати управлінський вплив у фінансово-економічній сфері (розвиток економіки), удосконалювати нормативно-правові акти, проводити інформаційно-роз’яснювальну роботи серед населення з питань пенсійного забезпечення.